Епізоотична ситуація щодо вірусу інфекційного бронхіту курей та бактеріальна коінфекція

Анотація

У зв’язку із значною мінливістю вірусу інфекційного бронхіту курей та ускладненням патологічного процесу внаслідок вторинної бактеріальної інфекції, що в комплексі призводить до значних економічних збитків, актуальним є оцінка епізоотичної ситуації по цьому захворюванню для вдосконаленням існуючих та впровадженням новітніх методів контролю. З огляду на це, метою роботи було оцінити епізоотичну ситуації щодо вірусу інфекційного бронхіту на птахофабриках м’ясного та яєчного напрямів деяких регіонів України, а також дослідити вплив інфекційного бронхіту на розвиток вторинної бактеріальної інфекції. Дослідження було проведено у 2024 році на чотирьох птахофабриках яєчного та м’ясного напрямів Хмельницької, Львівської, Рівненської, Чернівецької та Одеської областей. Від курчат-бройлерів у забійний період, а також курей-несучок різного віку було відібрано сироватки крові для оцінки рівня антитіл щодо вірусу інфекційного бронхіту. Враховуючи результати серологічного дослідження, клінічні та патологоанатомічні, гістологічні ознаки, проведено ПЛР з подальшим типуванням вірусу інфекційного бронхіту, що циркулював. Наявність бактеріального коінфікування визначали за допомоги рутинного мікробіологічного дослідження.

Проаналізовано 432 зразки сироваток крові. Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни були виявлені лише у 50% досліджених зразків. З проблемних господарств у бройлерів переважно детектували фібринозний трахеїт та набряк, гіперемію нирок, у курей-несучок – атрофію нирок і формування перетяжок на фолікулах. Основними гістологічними змінами характерними для вірусу інфекційного бронхіту були атрофія війчастого шару епітелію слизової та потовщення підслизової оболонки трахеї внаслідок лімфоцитарно-макрофагальних інфільтратів, а також у разі інфікування варіантними штамами – нефрозонефрит. Оцінка епізоотичної ситуації та значення вірусу інфекційного бронхіту в патологічному процесі можлива лише за комплексного аналізу результатів серологічного, гістологічного та молекулярно- біологічного дослідження, що дозволяє оцінити напруженість імунітету, характер і ступінь патоморфологічних змін, а також виявити РНК збудника.