Фальсифікація пельменів курятиною
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2022.03-04.024Ключові слова:
фальсифікація, м’ясні продукти, напівфабрикати м’ясні, ПЛР, молекулярні методи виявленняАнотація
Щоденний раціон людини для забезпечення нормальної життєдіяльності має бути повноцінним та збалансованим за вітамінним, макро- та мікроелементним складом. У зв'язку з сучасним ритмом життя близько три чверті населення України все частіше вживає продукти швидкого приготування та напівфабрикати. Виробництво м'ясних напівфабрикатів в Україні сягає 90-95 тис. тонн на рік. Проте, поряд із розширенням асортименту м’ясних напівфабрикатів і збільшенням кількості їх виробників, почастішали й випадки фальсифікації м'ясних продуктів. Враховуючи актуальність проблеми, виникла необхідність провести дослідження напівфабрикатів м'ясних, зокрема пельменів, для встановлення випадків фальсифікації та невідповідності інформації, зазначеної на упаковці товару. Дослідження проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції у режимі реального часу (ПЛР-РЧ) на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Об’єктом випробувань були напівфабрикати м’ясні в тістовій оболонці (пельмені) різних українських виробників. У ході досліджень встановлено, що 30% досліджених проб пельменів фальсифіковано, а інформація, зазначена на упаковці, не відповідає їх складу. Найчастіше фальсифікація м’ясних виробів здійснюється за рахунок внесення до рецептури курятини (20%), тоді як за рахунок свинини та яловичини цей відсоток досягає 10%. У результаті проведених досліджень доведено, що виробниками з 12 областей України здійснюється фальсифікація м’ясних продуктів (пельменів) одночасно за одним або декількома показниками, що може свідчити про недостатній контроль м’ясопереробних підприємств і недосконалість законодавчої системи з питання фальсифікації харчових продуктів. Отримані результати досліджень свідчать про необхідність здійснення періодичного контролю виробництва м’ясних продуктів і вдосконалення законодавчої бази щодо питання їх фальсифікації.
Посилання
Ampaporn, K., Phasuk, Y., & Duangjind, M. (2021). Droplet digital polymerase chain reaction assay for identifying and quantifying pork products. Animal Science Journal, 92 (1), e13595. doi:10.1111/asj.13595. [in English].
El-Razik, K., Ata, N. S., Arafa, A., Younes, A. M., & Elnaga, A. (2019). Meat Adulteration. Food Science and Technology (Campinas), 39 (1), 166-172. https://www.researchgate.net/publication/334208258_Meat_Adulteration_2019. [in English].
Haidei, O. S., Balanchuk, I. S., & Tyshkivska, N. V. (2018). Problema falsyfikatsii m’iasnykh produktiv v Ukraini [The problem of falsification of meat products in Ukraine]. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny [Scientific journal of veterinary medicine], 1, 5-11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2018_1_3. [in Ukrainian].
Kumar, Y., & Narsaiah, K. (2021). Rapid point-of-care testing methods/devices for meat species identification. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 20 (1), 900-923. doi:10.1111/1541-4337.12674. [in English].
Makenova, S. O., & Oliinyk, N. M. (2017). Suchasnyi stan kharchovoi promyslovosti u Khersonskii oblasti [The current state of the food industry in the Kherson region]. Rozvytok finansovo-ekonomichnoho stanovyshcha na riznykh rivniakh upravlinnia: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. beresen 24-25 [Development of the financial and economic situation at different levels of management: 2017: International science and practice conference, March 24-25] Dnipro: NO Perspektyva, 74-77. [in Ukrainian].
Oleksiienko, I., Haidei, O., Kyivska, H., & Krushelnytska, O. (2020). Metodyka vyiavlennia falsyfikatsii miasnykh produktiv (ohliadova stattia) [Methods of detection of falsification of meat products (review article)]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsiaonalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho [Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies], 22 (98), 108-112. (Seriia: Veterynarni nauky [Series: Veterinary Sciences]). doi:10.32718/nvlvet9819. [in Ukrainian].
Oliinyk, N. M., Tarasiuk, A. V., Makarenko, S. M., & Kotyk, O. A. (2019). Problemy ta perspektyvy rozvytku rynku zamorozhenykh napivfabrykativ [Problems and prospects for the development of the market of frozen semi-finished products]. Pidpryiemnytstvo i torhivlia [Entrepreneurship and trade], 24, 127-131. doi:10.36477/2522-1256-2019-24-19. [in Ukrainian].
Omran, G. A., Tolba, A. O., El-Sharkawy, E. E. El-D., Abdel-Aziz, D. M., & Ahmed, H. Y. (2019). Species DNA-based identification for detection of processed meat adulteration: is there a role of human short tandem repeats (STRs). Egyptian Journal of Forensic Sciences, 9 (15). doi:10.1186/s41935-019-0121-y. [in English].
Pereira, P. M., & Vicente, A. F. (2013). Meat nutritional composition and nutritive role in the human diet. Meat science, 93(3), 586-592. doi:10.1016/j.meatsci.2012.09.018. [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).