Мікроструктура підслизового нервового сплетення кишечника качок
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2020.09-10.016Ключові слова:
качки, кишечник, підслизове нервове сплетення, ентеросимпатична нервова системаАнотація
Представлені результати дослідження гістологічної будови підслизового нервового сплетення кишечника свійських качок (Anas platyrhynchos domesticus) чорної білогрудої породи 9 вікових груп добового – однорічного віку. Топографію, кількість, площу гангліїв, а також щільність нейронів у них визначали на поперечних зрізах дванадцятипалої, порожньої, клубової, сліпих і прямої кишок. Встановлено, що нервові вузли і тяжі підслизового сплетення, що належать до ентеросимпатичної нервової системи, знаходяться між м’язовою пластинкою слизової оболонки і внутрішнім шаром м’язової оболонки. На поперечному зрізі стінки кишечника підслизові нервові вузли мають форму вузьких смужок. З метою узагальнюючої оцінки морфофункціонального стану нервових сплетень визначали два параметри: середній віковий показник (СВП) кишки і кишечника. СВП певної структури кожної кишки визначали, як середнє арифметичне з величин її 9 вікових показників. СВП певної структури кишечника визначали, як середнє арифметичне з величин СВП структури усіх п’яти кишок. Середня кількість підслизових нервових вузлів з віком качок не збільшувалась, але змінювалась з різним ступенем достовірності відносно попереднього віку. У кишечнику качок добового – однорічного віку найменшу кількість підслизових гангліїв виявлено у сліпих, а найбільшу – у прямій кишці. Загальною закономірністю динаміки величини підслизових гангліїв кишечника качок є збільшення з віком їх середньої площі. У качок різного віку найменшу площу підслизових гангліїв встановлено в клубовій, а найбільшу – у дванадцятипалій і сліпій кишках. Найменшу щільність нейронів у підслизових гангліях встановлено в сліпих кишках, найбільшу – у прямій. Зміни морфометричних показників вузлів нервових сплетень кишечника качок свідчать про динамічний характер змін морфофункціонального стану ентеросимпатичної нервової системи.Посилання
Agatep, R.C., Lambio, A.L., Vega, R.S.A., Capitan, S.S., Mendioro, M.S. & Yebron, M.G.N. (2016). Microsatellite-based genetic diversity and relationship analyses of three genetic groups of domesticated Mallard ducks (Anas Platyrhynchos Domesticus L). Philipp J Vet Anim Sci., 42 (2), 102-111. [in English].
Aisa, J., Parra, P., Azanza, M.J. (1990). Ultrastructural characteristics of anterior gut innervation of Gallus gallus. Histology and Histopathology, 1990, 5(3), 281-287. [in English].
Alshamy, Z., Richardson, K.C., Hunigen, H., Hafez, H.M., Plendl, J., Al Masri, S. (2018). Comparison of the gastrointestinal tract of a dual-purpose to a broiler chicken line: A qualitative and quantitative macroscopic and microscopic study. PLoS One, 19, 13(10), e0204921. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0204921.
Ameku, T., Beckwith, H., Blackie, L.,L. Miguel-Aliaga, L. (2020). Food, microbes, sex and old age: on the plasticity of gastrointestinal innervation. Current Opinion in Neurobiology. 62. 83-91. https://doi.org/10.1016/j.conb.2019.12.004.
Anitha, M., Reichardt, F., Tabatabavakili, S., Nezami, B.G., Chassaing, B., Mwangi, S., Vijay-Kumar, M., Gewirtz, A., Srinivasan, S. (2016). Intestinal dysbiosis contributes to the delayed gastrointestinal transit in high-fat diet fed mice. Cellular and Molecular Gastroenterology and Hepatology, 2(3), 328-339.
https://doi.org/10.1016/j.jcmgh.2015.12.008.
Barlow-Anacker A.J., Fu M., Erickson, C.S., Bertocchini, F., Gosain, A. (2017). Neural crest cells contribute an astrocyte-like glial population to the spleen. Scientific Reports. 7. 45645.
https://doi.org/10.1038/srep45645.
Furness, J.B. (2012). The enteric nervous system and neurogastroenterology. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 9(5), 286-294. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2012.32.
Kabouridis, P.S., Pachnis, V. (2015). Emerging roles of gut microbiota and the immune system in the development of the enteric nervous system. The Journal of Clinical Investigation, 2015, 125(3), 956-964. https://doi.org/10.1172/JCI76308.
Khaleel, I.M., Atiea, G.D. (2017). Morphological and his tochemical study of small intestine inindigenous ducks (Anas platyrhynchos). IOSR Journal of Agriculture and Veterinary Science (IOSR-JAVS), 10(7), 19-27.
https://doi.org/10.9790/2380-1007021927.
Kulkarni, S., Ganz, J., Bayrer, J., Becker, L., Bogunovic, M., Rao, M. (2018). Advances in enteric neurobiology: The "brain" in the gut in health and disease. Journal of Neuroscience, 38(44), 9346-9354.
https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.1663-18.2018.
Kulkarni, S., Micci, M.-A., Leser, J., Shin, C., Tang, S.-C., Fu, Y.-Y., Liu, L., Li, Q., Saha, M., Li C., Enikolopov, G., Becker, L., Rakhilin, N., Anderson, M., Shen, X., Dong, X., Butte, M.J., Song, H., Southard-Smith, E.M., Kapur, R.P., Bogunovic, M., Pasricha, P. J. (2017). Neurogenesis and turnover of adult enteric neurons. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114 (18), E3709-E3718. https://doi.org/10.1073/pnas.1619406114.
Kushch, M.M., Kushch, L.L., Byrka, E.V., Byrka, V.V., Yaremchuk, O.S. (2019). Morphological features of the jejunum and ileum of the middle and heavy goose breeds. Ukrainian Journal of Ecology, 9(4), 690-694. https://doi.org/10.15421/2019_811.
Lake, J.I., Heuckeroth, R.O. (2013). Enteric nervous system development: migration, differentiation, and disease. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology, 305(1).
https://doi.org/10.1152/ajpgi.00452.2012.
Ling, I.T.C., Sauka-Spengler, T. (2019). Early chromatin shaping predetermines multipotent vagal neural crest into neural, neuronal and mesenchymal lineages. Nature Cell Biology, 21(12), 1504-1517. https://doi.org/10.1038/s41556-019-0428-9.
Margolis, K.G., Gershon, M.D., Bogunovic, M. (2016). Cellular organization of neuroimmune interactions in the gastrointestinal tract. Trends in Immunology, 37(7), 487-501.
https://doi.org/10.1016/j.it.2016.05.003.
Mazzuoli-Weber, G., Schemann, M. (2015). Mechanosensitivity in the enteric nervous system. Frontiers in Cellular Neuroscience, 9, 408. https://doi.org/10.3389/fncel.2015.00408.
Nagy, N., Goldstein, A.M. (2017). Enteric nervous system development: A crest cell's journey from neural tube to colon. Seminars in Cell and Developmental Biology, 66, 94-106.
https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.01.006.
Spencer, N.J. (2016). Motility patterns in mouse colon: Gastrointestinal dysfunction induced by anticancer chemotherapy. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 28(12), 1759-1764.
https://doi.org/10.1111/nmo.12990.
Spencer, N.J., Hu, H. (2020). Enteric nervous system: sensory transduction, neural circuits and gastrointestinal motility. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 17(6), 338-351.
https://doi.org/10.1038/s41575-020-0271-2.
Yang, P., Gandahi, J. A., Zhang, Q., Zhang, L., Bian, X., Wu, L., Liu, Y., Chen, Q. (2013). Quantitative changes of nitrergic neurons during postnatal development of chicken myenteric plexus. Journal of Zhejiang University-SCIENCE, B. 14(10), 886-895.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
