Універсальний метод очищення та концентрування вірусів на прикладі інноваційної розробки для парвовірусу гусей
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2021.07-08.018Ключові слова:
гуси, сироватки крові, вірусний ентерит гусей діагностика, ІФА, парвовірусАнотація
Розроблено новий спосіб очищення і концентрування вірусу ентериту гусей. З цією метою було використано три варіанти подальшого продовження очищення вірусу та проведено їх порівняльний аналіз. Вірус очищали без детергентів, а також з використанням детергентів – саркозила та нонідета Р-40. Найкращі результати були отримані нами при використанні м’якого неіонного детергента нонідет Р-40, який був використаний у подальшій нашій роботі.
Вірус було ідентифіковано за допомогою електрофоретичних досліджень в поліакриламідному гелі, а також електронної мікроскопі. Під час очищення та концентрування вірусу інфекційний титр вірусу складав 9,2-9,5 lg ТЦД50/см3 (титр цитопатичної дії вірусу, тобто величина, обернена розведенню вірусної суспензії, при якому клітинний моношар у 50% лунок виявився ураженим цитопатичною дією), що на 2 lg ТЦД50/см3 вище, ніж у початковому матеріалі.
Вміст білка в досліджуваних пробах коливався від 200 до 500 мг/мл. Таким чином, аналізуючи отримані нами результати з очищення та концентрування вірусу ентериту гусей, можна зробити висновок, що отриманий таким методом антиген придатний для розробки тест-системи імуноферментного аналізу (ІФА). Отримано гіперімунні та негативні сироватки для ІФА-діагностикумів, відпрацьовані оптимальні співвідношення компонентів для конструювання тест-системи ІФА, виведена формула перерахунку титрів антитіл у сироватках крові гусей при тестуванні їх в одному розведенні. Визначено позитивно-негативний поріг для даного діагностикума (які з досліджуваних сироваток мають позитивний, сумнівний або негативний титр антитіл до збудника вірусного ентериту гусей). У нових умовах розповсюдження особливо небезпечних вірусів дана розробка, при наявності відповідного обладнання, може бути в подальшому використана для очищення та концентрування цих вірусів, вивчення їх біологічних властивостей, культивування та використання при розробці нових вакцин.
Посилання
Biletska, G.V, Bezrukava, I.Y, & Peresada, N.M. (2004). Vyvchennya epizootychnoho statusu shchodo virusnoho enterytu husey metodom seromonitorynh. [Study of epizootic status of goose viral enteritis by seromonitoring method. Interdepartmental thematic scientific collection]. Ptakhivnytstvo: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk [Poultry: Interdepartmental thematic scientific collection], 55, 235-238. [in Ukrainian].
Bradford, M. (1991). Metodika opredeleniya belka po Bredfordu [Method of determining the protein according to Bradford]. Moscow, 466-467. [in Russian].
Galkina, A.A., Smolenskiy, V.I., Dzhavadov, E. D., & Samodurov, A.O. (2020) Enterit gusey virusnoy etiologii v usloviyakh khozyaystva privolzhsogo federal'nogo okruga [Enteritis of geese of viral etiology in the conditions of the economy of the Volga Federal District]. Veterinariya, zootehniya i biotehnologiya [Veterinary medicine, animal science and biotechnology], 2, 14-21. [in Russian].
Gorg, A., Postel, W., & Weser, J. (1985). Horizontal SDS electrophoresis in ultrathin pore-gradient gels for the analisis of urinary proteins. Scince Tools, 32(1), 5-9. [in English].
Dmitriev, K.Yu. (2020). Test-sistema dlya serologicheskoy diagnostiki virusnogo gepatita utyat tipa 1 metodom nepryamogo immunofermentnogo analiza [Test system for serological diagnosis of viral hepatitis in ducklings type 1 by indirect enzyme immunoassay]. (Candidate’s thesis). All-Russian Scientific Research Institute of Poultry. Sankt-Peterburg, 106. [in Russian].
Erofeev, S.G., Borisov, V.V., & Baibikov, T.Z. (2001). Kontsentrirovaniye parvovirusa sviney ultrafiltratsiyey [Concentration of porcine parvovirus by ultrafiltration]. Sbornik materialov nauchno-prakticheskoy konferentsii “Biotekhnologiya na rubezhe vekov: problemy i perspektivy” [Collection of materials of the scientific-practical conference "Biotechnology at the turn of the century: problems and prospects"]. Kirov, 23-24. [in Russian].
Ivanska, N.V., Kislikh, O.M., & Maksimenko, O.V. (2003). Praktychnyy posibnyk z imunofermetnoho analizu [Practical handbook of immunoassay analysis]. Kiev, 51, [in Ukrainian].
Kontrimavichus L.M., Velichko G.N. (2019). Profilakticheskiye meropriyatiya i metody diagnostiki virusnogo enterita gusey [Preventive measures and methods for diagnosing viral enteritis in geese]. Veterinariya [Veterinary medicine], 3, 27-30. https://doi.org/10.30896/0042-4846.2019.22.3.27-30 [in Russian].
Korolev, M.B. (1980). Elektronno-mikroskopicheskiye metody vyyavleniya virusov. [Electron microscopic methods for detecting viruses]. Itogi nauki i tekhniki [Results of Science and Technology]. Moscow, 9, 114-157. [in Russian].
Kulibaba, R.A, Yurko, P.S., & Beletskaya, A.V. (2012). Molekulyarnaya diagnostika enteritov gusey raznoy virusnoy yetiologii [Molecular diagnosis of goiter enteritis of different viral etiology]. Suchasne ptakhivnitstvo [Modern poultry], 9 (118), 9-14. [in Russian].
Maslov, D.V. (2006). Serologicheskaya diagnostika virusnogo enterita gusey metodom immunofermentnogo analiza [Serological diagnosis of viral enteritis in geese by enzyme immunoassay]. (Extended abstract of candidate’s thesis). All-Russian Scientific Research Institute of Poultry. Sankt-Peterburg, 17. [in Russian].
Mikhailov, A.O. (2010). Immunobiologicheskiye svoystva inaktivirovannoy vaktsiny protiv virusnogo enterita gusey [Immunobiological properties of an inactivated vaccine against viral enteritis of geese]. (Extended abstract of candidate’s thesis). All-Russian Scientific Research Institute of Poultry. Sankt-Peterburg, 22. [in Russian].
Nikitina, N.V., Trefilov B.B., & Lisenkova, A.S. (2012). Vliyanie fiziko-himicheskih faktorov na chuvstvitelnost i spetsifichnost immunofermentnogo analiza [The influence of physicochemical factors on the sensitivity and specificity of the enzyme immunoassay]. Veterinarnaya praktika [Veterinary practice], 2(57), 36-39. [in Russian].
Trefilov, B.B., & Nikitina, N.V. (2014). Immunofermentnaya test-sistema dlya vyyavleniya antitel k parvovirusu gusey [Immunoassay test system for the detection of antibodies to goose parvovirus]. Fundamentalnyye issledovaniya [Basic research], 12, 2590-2594. [in Russian].
Trefilov, B.B., Nikitina, N.V, & Maslov, D.V (2006). Otsenka postvaktsinal'nogo immuniteta pri virusnom enterite gusey metodom immunofermentnogo analiza [Evaluation of post-vaccination immunity in viral enteritis of geese by enzyme-linked immunosorbent assay]. Materialy mezhdunarodnoy nauchno–prakticheskoy konferentsii, posvyashchennoy 110–letiyu Kurskoy biofabriki i agrobiologicheskoy promyshlennosti Rossii [Proceedings of the international scientific and practical conference dedicated to the 110th anniversary of the Kursk biofactory and agrobiological industry of Russia]. Kursk, 200-206. [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
