Ріємерельоз птиці: епізоотологічні дані, виділення польових ізолятів збудника на території України та вивчення їх біологічних властивостей

Автор(и)

  • O.V. Tsinoviy State Poultry Research Station, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Державна дослідна станція птахівництва НААН
  • L.I. Nalivaiko State Poultry Research Station, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Державна дослідна станція птахівництва НААН
  • G.V. Biletska State Poultry Research Station, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Державна дослідна станція птахівництва НААН
  • I.S. Danilova State Poultry Research Station, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Державна дослідна станція птахівництва НААН
  • O.A. Katerinich State Poultry Research Station, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Державна дослідна станція птахівництва НААН
  • Т.M. Danilova Державний біотехнологічний університет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/poultry2021.11-12.018

Ключові слова:

ріємерельоз, польові ізоляти, водоплавна птиця, біологічні властивості, птахогосподарства

Анотація

За літературними даними, в останні роки в країнах з розвиненим качківництвом і гусівництвом чималі проблеми створює Riemerella anatipestifer – збудник, який здатен викликати загибель 60-75% молодняку водоплавної птиці 1-8-тижневого віку. Контроль цієї інфекції в Україні не проводиться, ступінь поширення збудника в Україні потребує вивчення, також як і вивчення його біологічних особливостей. Мета нашої роботи – виділити польові ізоляти збудника ріємерельозу та вивчити їх біологічні властивості. Епізоотологічне обстеження проводили у трьох господарствах серед гусенят і каченят 2-6-тижневого віку, у яких відмічали клінічні ознаки, що характеризувались нервовими розладами, атаксією, набряком підшкірних тканин навколо ззаплесневих суглобів, наявністю нальоту довкола ануса. Серед гусенят загибель становила 15%, каченят – до 30%. Встановлено, що захворювання спостерігалося, в основному, в племінний період (лютий- квітень). Найбільше хворів молодняк віком від 14-и діб до 2-х місяців. У перехворілих особин відмічали розвиток казеозного або фібринозного сальпінгіту, ерозію суглобового хряща. Нами було виділено 2 ізоляти бактерій роду Riemerella. Ізоляти ріємерел мали типові для виду біохімічні властивості. Згідно отриманих результатів, встановлено, що найбільш ефективними антибактеріальними засобами щодо ріємерел були: рифампіцин, амоксиклав, амоксицилін, доксициклін, лінкоміцин, цефуроксим, хлорамфенікол. Розроблено спосіб діагностики ріємерельозу водоплавної птиці з використанням клінічних, патологоанатомічних, бактеріологічних досліджень. Перспективи подальших досліджень полягають у використанні розробленого способу діагностики ріємерельозу водоплавної птиці з використанням клінічних, патологоанатомічних, бактеріологічних досліджень для моніторингу даної інфекції птиці у птахогосподарствах України та визначення епізоотичної ситуації щодо цього захворювання.

Посилання

Gyuris, E., Wehmann, E., Czeibert, K., & Magyar, T. (2017). Antimicrobial susceptibility of Riemerella anatipestifer strains isolated from geese and ducrs in Hungary. Acta Veterinaria Hungarica, 65(2),153–165. doi: 10.1556/004.2017.016. [in English].

Chikuba, T., Uehara, H., & Fumikura, Sh. (2016). Riemerella anatipestifer infection in domestic ducks in Japan, 2014. Jornal Veterinary Medicine and Science. 78 (10), 1635–1638. [in English].

Cortez, J., Fulhorst, D., Aldehoff, D., & Hafez, H.M. (2004) Riemerella anatipestifer in turkeys—case report. Proceedings of the 5th International Symposium on Turkey Diseases. Berlin, Germany, 333–337. [in English].

Hess, C., Enichlmayr, H., Jandreski-Cvetkovic, D., Liebhart D., Bilic I., & Hess M. (2013). Riemerella anatipestifer outbreaks in commercial goose flocks and identification of isolates by MALDI-TOF mass spectrometry. Avian Pathology, 42, 151–156. [in English].

Korniyonko, L.N., Nalivaiko, L.I., & Nedosєkov, V.V. (2012). Infektsiyni khvoroby ptytsi [Infections diseases of birds:]. Kherson. 528. [in Ukrainian].

Perez C. (2014). Riyemerellez utok [Riemerella ducks]. Zhivotnovodstvo Rossii. [Livestock in Russia], 11, 34-35. [in Russian].

Magyar, I., Gyuris, E., Ujvari, B., Metzner, M., & Wehmann, E. (2018) Genotyping of Riemerella anatipestifer by ERIC-PCR and correlation with serotypes. Avian Pathology, 48 (1), 12-16. doI: 10.1080/03079457.2018.1535693 [in English].

Shancy, C., Priya, P.M., Sabnam, V.S., Radhika, Syam, & Mini, M. (2018). Rapid detection of Riemerella anatipestifer isolates using 16SrRNA based PCR and species – specific PCR assay. International Journal of Science, Environment ISSN 2278-3687(O) and Technology, 7(5), 1802–1812. [in English].

Soman, M., Nai,r S.R., Mini, M., Mani, B.K., & Joseph, S. (2014). Isolation and polymerase chain reaction-based identification of Riemerella anatipestifer from ducks in Kerala, India. Veterinary World, 7(9),765-769. doi: 0.14202/vetworld.2014.765-769. [in English].

Wei, B., Cha, S.-Y., Kang, M., Park, I.-J., Moon, O.-K., Park, C.-K. & Jang, H.K. (2013). Development and application of a multiplex PCR assay for rapid detection of 4 major bacterial pathogens in ducks. Poultry Science, 92, 1164-1170. doi.org/ 10.3382/ps.2012-02823. [in English].

Yakimova, E.A. (2020). Biologicheskiye svoystva shtammov vozbuditelya riyemerelloza vodoplavayushchikh ptits, vydelennykh na territorii Rossiyskoy Federatsii. [Biological properties of strains of the causative agent of riemerellosis waterfowl isolated on the territory of the Russian Federation]. (Doctor’s thesis). Federal state budgutary scentific institution "Federal scentific center R - All-Russian Scientific Research Institute for experimental veterinary name K.I. Skryabin and Y.R. Kovalenko of the Russian academy of scienses". Moskow, 118. [in Russian].

Завантаження

Опубліковано

2021-12-31

Номер

№ 11-12 (2021)

Розділ

Ветеринарія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).