Дзьобання пір’я – технологічне порушення поведінки у стадах несучок

Анотація

Вискубування пір'я (FP) і поїдання пір'я є одним з найпоширеніших поведінкових розладів у стадах несучок. У кращому випадку це призводить до порушень терморегуляції у птиці через значні дефекти оперення, а в більш ускладнених ситуаціях – до травм, болю і навіть канібалізму в стаді. Часто важко вказати конкретну причину виникнення дзьобання пір'я через поліетіологічний характер цього явища. Воно може бути результатом взаємодії генетичних та екологічних чинників, таких як відсутність оптимальних умов вирощування (тут, серед іншого: щільність утримання птиці, склад і форма корму, можливості для пошуку їжі тощо). FP підлягає класифікації за цільовим характером і тяжкістю вискубування, а його наслідки завжди розглядаються в контексті порушень благополуччя курей, що впливають на економіку їх вирощування. Оскільки FP може виникати незалежно від системи та способів утримання сільськогосподарських птахів, масштабів виробництва та навіть напряму використання, важливо розробити методи, які запобігатимуть його виникненню або мінімізуватимуть наслідки даного явища. У статті представлено огляд різних класифікацій FP, його причин і наслідків для благополуччя тварин та економіки сільського господарства. Обговорюються методи зменшення FP, включаючи генетичний відбір, збагачення середовища шляхом доступу до підстилки та пасовищ, а також модифікації живлення, такі як збільшення вмісту клітковини в кормі. Особлива увага приділена суперечливій практиці обрізання дзьоба, яка, хоча і є ефективною для зменшення агресії, але викликає етичні питання. Підкреслено, що FP зустрічається у всіх системах сільського господарства, незалежно від їх інтенсивності. Вказано на необхідність подальших досліджень методів поліпшення благополуччя курей та більш ефективних стратегій запобігання цій проблемі.

Ключові слова: дзьобання пір'я, кури, благополуччя, поведінка, утримання, годування