Ulomoides dermestoides (Chevrolat, 1878) — небезпечний шкідник кормових запасів, завезений в Україну

Автор(и)

  • Л.С. Чернєй
  • О.В. Прохоров

Анотація

Проаналізовані причини поширення U. dermestoides (Сoleoptera, Tenebrionidae) в Україні. Представлені оригінальні визначники його личинок, лялечки та імаго. Приведені результати дослідження особливостей життєвого циклу виду упродовж 2012–2015 рр. у лабораторних умовах. Показано практичне значення U. dermestoides. Надано прогноз щодо негативного пливу U. dermestoides на процес виробництва продукції птахівництва особливо у птахогосподарствах півдня України. Таке висвітлення оригінального матеріалу буде корисним не лише вченим, які проводять фундаментальні дослідження, але й спеціалістам птахофабрик, персоналу Державної ветеринарної та фітосанітарної і Державної санітарно-епідеміоологічної служби.

Завантаження

Опубліковано

2018-03-15

Номер

№ 1-2 (2016)

Розділ

Екологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).