Продуктивність курчат- бройлерів за згодовування підкислювача
DOI:
https://doi.org/10.31548/poultry2019.11.026Ключові слова:
курчата-бройлери, підкислювач, продуктивність, маса курчатАнотація
Останнім часом виробництво м’яса
птиці в Україні зростає. При цьому основна
частка припадає на м’ясо курчат-бройлерів.
Учені постійно вишукують нові препарати для
підвищення продуктивності бройлерів.
Наразі до альтернативних засобів належать
відомі пробіотики, пребіотики, ферменти,
мананоолігосахариди, антиоксиданти,
транквілізатори, бактеріостатики тощо.
До цього переліку можна додати ще й
підкислювачі, які у своєму складі можуть мати
різноманітні кислоти та їх солі, завдяки чому
підтримується підвищена кислотність у
шлунку, що сприяє більшому виділенню соку
та ферментів підшлункової залози.
Мета досліджень – вивчити вплив різних
доз підкислювача “FRA LBB DRY” в комбікормі
на продуктивність курчат-бройлерів.
Дослідження проводили у віварії
Білоцерківського національного аграрного
університету. Методом груп-аналогів
у добовому віці було сформовано 3 групи
курчат-бройлерів кросу ”Кобб-500”. Першу
(контрольну) групу курчат-бройлерів
годували збалансованими повнораціонними
комбікормами відповідно до норм згідно з
віковими періодами вирощування. Курчатам
2-ї дослідної групи до повнораціонного
комбікорму додавали підкислювач “FRA
LBB DRY”, який складається із синергічного
поєднання комбінацій моногліцеридів
пропіонової, масляної та лауринової кислот, у
дозі 3 кг/т комбікорму Курчатам 3-ї дослідної
групи до повнораціонного комбікорму
додавали підкислювач у дозі 5 кг/т комбікорму.
Додавання підкислювача до корму позитивно
вплинуло на збереженість курчат-бройлерів.
В обох експериментальних групах цей
показник був вищим, ніж у контрольних, на
4,3%. Захисна дія підкислювача позитивно
позначилася і на інтенсивності росту курчат-
бройлерів. При цьому, жива маса курчат 2- і 3-ї
дослідних груп у 42 добовому віці становила,
відповідно, 2409,4 і 2411,9 г проти 2295,4 г
у контролі, абсолютний приріст живої
маси перевищував контрольну птицю на
113,4–117,6 г, при цьому витрати корму на 1 кг
приросту у них були менші за контроль
на 3,4%.
Європейський індекс ефективності у
дослідних групах на 37,8–38,6 одиниці вищий,
ніж у контролі.
Посилання
Abdel-Fattah, S.A., El-Sanhoury, M.H., El-Mednay, N.M. and Abdel-Azeem, F. (2008). Thyroid Activity, Some Blood Constituents, Organs Morphology and Performance of Broiler Chicks Fed Supplemental Organic Acids. International Journal of Poultry Science. 7 (3). 215-222.
https://doi.org/10.3923/ijps.2008.215.222
Kotsiumbas, I.Ya., Hunchak, V.M., Stetsko, T.I. (2013). Problemy vykorystannia antymikrobnykh preparativ dlia stymuliuvannia rostu produktyvnykh tvaryn ta alternatyvy yikh zastosuvanniu [Problems of antimicrobial agents to stimulate growth of farm animals and the use of alternative]. Naukovotekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok [Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Animal Biology and State research control institute of veterinary preparations and feed additives. 14. 3-4. 381-389.
Kozinets, A.I., Holushko, O.G., Nadarynskaya, M.A., Kozinets, T.G. (2013). Podkyslytel "Kyskad" v kormlenyy molodniaka krupnoho rohatoho skota [Acidifier "Kyskad" in feeding of young animals of large horned livestock [electronic resource]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy [Scientific Journal of NULES of Ukraine]. 190. 110-114. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ntbibt _2013_14_3-4_71. pdf.
Kulikov, L.V., Nikishov, A.A. (2006). Matematycheskoe obespechenye eksperymenta v zhyvotnovodstve (2-e yzdanye) [Mathematical Provision of experiments in animal husbandry (2nd edition)]. M . Publishing House of Friendship University. 178.
Levchenko, V.I., Novozhytska, Yu.M., Sakhniuk, V.V., Tyshkivskyi, M.Ya., Holovakha, V.I., Moskalenko, V.P., Vovkotrub, N.V., Rozumniuk, A.V., Holub, O.Yu., Tbshkivska, N.V., Slivinska, L.H., Fasolia, V.I. (2004). Biokhimichni metody doslidzhennia krovi tvaryn: metodychni rekomendatsii [Biochemical methods of animal blood: Guidelines]. Kyiv. 110.
Okolelova, T.M. Kuznietsov, A.S., Savchenko, V.S. (2010). Preparat Formy v kombykormakh dlia broilerov [Drug forms in feed for broilers]. Efektyvne ptakhivnytstvo [Efficient poultry]. 4. 37-39.
Samudovska, A., Demeterova, M. (2010). Effect of water acidification on performance, carcass characteristic and some variables of intermediary metabolism in chickens. Acta Veterinaria (Beograd). 60. 4. 363-370. https://doi.org/10.2298/AVB1004363S
Syvachenko, E., Dyachenko, L., Syvuk, T.I. (2016). Performance, morphological and biochemical parameters of blood in broiler chickens under introduction of the acidifiers to the diet. Suchasne ptakhivnytstvo [Modern Poultry]. 2016. 9-10. 37-40.
Svezhentsov, A.I. (2004). Netraditsionnyie kormovyie dobavki dlya zhivotnyih i ptitsyi [Untraditional feed supplements for animals and poultry]. Dnepropetrovsk: Art Press. 296.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).