Клінічний стан та продуктивність гонадоектомованих півників породи адлерська срібляста

Анотація

Досліджено вплив гонадоектомії (видалення сім’яників) у півників породи адлерська срібляста на клінічний стан, живу масу, показники забою і хімічний склад грудного м’яза. Дослід проведено на 40 півниках 6-тижневого віку, яких за принципом аналогів було поділено на дві групи – контрольну та дослідну (по 20 голів у кожній). Встановлено, що у підготовчий період, який тривав 10 діб показники клінічного стану – температура тіла, пульс та дихання, а також жива маса півників дослідної групи не відрізнялись від контролю. Гонадоектомія півників дослідної групи, яку проводили у віці 45 діб за спеціально розробленою методикою, підвищувала температуру тіла птиці на другу добу після хірургічного втручання на 1,03 °С, а на третю – на 1,15 °С, тоді як інші показники клінічного стану – пульс, кількість дихальних рухів та жива маса не змінювались порівняно з контролем. Тривалість післяопераційного періоду у півників дослідної групи склала 3–4 доби і завершувалась заживленням рани на шкірі. В подальшому температура тіла, пульс та кількість дихальних рухів у гонадоектомованих півників відповідали аналогічним показникам птиці контрольної групи. Жива маса гонадоектомованих півників у процесі вирощування, яку контролювали подекадно з 65-ї по 95-у добу порівняно з контролем не змінювалась, на 105- і 115-у добу мала тенденцію до підвищення, а на 125-у добу зросла на 4,8%. Показники забою гонадоектомованих півників відповідали аналогічним показникам птиці контрольної групи. Маса патраної тушки виявилась вищою на 5,2%, а м’язового шлунка – на 7,8%. Відмінностей за хімічним складом грудного м’яза гонадоектомованих півників порівняно з контролем, а саме: за вмістом сухої речовини, вологи, жиру, протеїну та золи не встановлено. Отже, гонадоектомія півників породи адлерська срібляста м’ясо-яєчного напряму продуктивності не впливає на їх клінічний стан, хімічний склад грудних м’язів, але підвищує живу масу птиці на 125-у добу вирощування.