Уточнення режиму прокрутки для діагностування циліндро-поршневої групи двигунів машин для лісотехнічних машин
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2019.03.031Ключові слова:
циліндро-поршнева група, діагностування, частота обертання, компресія, осцилограма тиску, режими, параметри,Анотація
У статті проведено аналіз методів діагностування циліндро-поршневої групи (ЦПГ) двигунів внутрішнього згоряння. Запропонований уточнений спосіб діагностування, об’єднуючий в собі всі позитивні сторони існуючих методів і вирішує задачу підвищення достовірності оцінки технічного стану вузлів і механізмів ДВЗ. Розроблена математична модель, яка враховує частоту прокручування, зазори, фази процесу зміни тиску, яка дозволяє отримати залежності зміни тиску в камері згоряння. Виявлена певна закономірність зниження тиску у кінці такту стиснення з ростом величини зношення циліндрів, кілець, поршня, яка впливає на технічний стан циліндро-поршневої групи. Представлені графіки залежностей між розглянутими параметрами моделювання.Посилання
Dyachenko V. G. (2009). Theory of internal combustion engines: textbook. for universities. Kharkov: KHNADU, 340.
Ivanov R. V. (2010). Diagnosis of internal combustion engines by the parameter of the power of mechanical losses: abstract dis. Cand. tech. sciences. Volgograd, 40.
Zhdanovsky N. S. (2017). Thermodynamic analysis of compression end parameters at diesel start Power engineering. No. 8. 18-19.
Drobyshevsky Ch. V., Borovikov V. F., Fakhrutdinov A. G., Lazurko V. P. (2019). Evaluation of the thermodynamic parameters of the charge in starting conditions and the possibility of starting. Engine building. No. 11. 9-10.
Boldyrev I. V. (2014). Mathematical model of engine starting. Engine building. No. 6. 14-16.
Saraeva I. Yu. (2011). Investigation of the distribution law of a random value of compression. Automobile Transport. No. 29. 199-206.
Suranov G. I. (2012). Reduced wear on tractor engines during start-up. Moscow. Kolos, 143.
Ponizovsky A. Yu. (2010). Assessment of the technical condition of the cylinder-piston group of automotive diesel engines for various air flow rates at the inlet and outlet in the starting mode: abstract dis. Cand. tech. sciences. Novosibirsk, 111.
Pichugin A. I. (2011). Improving the efficiency of diagnosis of a cylinder-piston group of automobile engines by improving methods and means of recognizing its condition. Abstract. dis. Cand. tech. Sciences. Saratov State Agrarian University. N.I. Vavilova. Saratov. 23.
Rogovskii Ivan, Titova Liudmyla, Novitskii Andriy, Rebenko Victor. (2019). Research of vibroacoustic diagnostics of fuel system of engines of combine harvesters. Proceedings of 18th International Scientific Conference "Engineering for rural development". Jelgava, Latvia, May 22-25, Latvia University of Agriculture. Faculty of Engineering. Vol. 18, 291-298. https://doi.org/10.22616/ERDev2019.18.N451
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
