Моделювання і розрахунок енергозберігаючих режимів сушіння зерна в енергетичних полях
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2020.01.087Ключові слова:
інфрачервоний обігрів, мікрохвильове опалення, вентиляція, сушіння зерна, циклічна сушка.Анотація
Зберігання якісних зернових матеріалів при обробці та зберіганні після збору врожаю багато в чому залежить від правильно виконаного процесу сушіння. У сільськогосподарському виробництві переважно використовують дорогі конвекційні сушарки. Основна частка марнотратних енерговитрат припадає на теплову сушарку, частина тепла втрачається в навколишнє середовище через робочу поверхню сушарок і відпрацьовану охолоджуючу рідину. Способи зниження цих енергетичних витрат полягає в зниженні кількості сушильного агента в процесі до рівня, необхідного для поглинання і видалення вологи з сушарки, а також робочого об'єму принципів цілеспрямованої «доставки» енергії до высыхающему матеріалу. Останні принципи успішно реалізовані з використанням безконтактного енергопостачання електромагнітних полів при впливі матеріалу мікрохвильовим або інфрачервоним випромінюванням. У статті розглядаються теоретичні основи процесів сушіння матеріалу в циклічному режимі з інфрачервоним нагріванням і високочастотним електромагнітним полем. Рівняння змінюють з часом налаштування зернового матеріалу при нагріванні з використанням високочастотного електромагнітного поля або інфрачервоного світла, а вентиляція в зерні не дозволяє процес підрахунку циклу сушіння нагрітим повітрям. Алгоритм розрахунку загального процесу сушіння циклу дозволяє визначити раціональні режими процесу, що забезпечують мінімізацію енерговитрат. У статті розглядаються теоретичні основи процесів сушіння матеріалу в циклічному режимі з інфрачервоним нагріванням і високочастотним електромагнітним полем. Рівняння змінюють з часом налаштування зернового матеріалу при нагріванні з використанням високочастотного електромагнітного поля або інфрачервоного світла, а вентиляція в зерні не дозволяє процес підрахунку циклу сушіння нагрітим повітрям. Алгоритм розрахунку загального процесу сушіння циклу дозволяє визначити раціональні режими процесу, що забезпечують мінімізацію енерговитрат. У статті розглядаються теоретичні основи процесів сушіння матеріалу в циклічному режимі з інфрачервоним нагріванням і високочастотним електромагнітним полем. Рівняння змінюють з часом налаштування зернового матеріалу при нагріванні з використанням високочастотного електромагнітного поля або інфрачервоного світла, а вентиляція в зерні не дозволяє процес підрахунку циклу сушіння нагрітим повітрям. Алгоритм розрахунку загального процесу сушіння циклу дозволяє визначити раціональні режими процесу, що забезпечують мінімізацію енерговитрат. Рівняння змінюють з часом настройки зернового матеріалу при нагріванні з використанням високочастотного електромагнітного поля або інфрачервоного світла, а вентиляція в зерні не дозволяє процес підрахунку циклу сушіння нагрітим повітрям. Алгоритм розрахунку загального процесу сушіння циклу дозволяє визначити раціональні режими процесу, що забезпечують мінімізацію енергозатрат. Рівняння змінюють з часом настройки зернового матеріалу при нагріванні з використанням високочастотного електромагнітного поля або інфрачервоного світла, а вентиляція в зерні не дозволяє процес підрахунку циклу сушіння нагрітим повітрям. Алгоритм розрахунку загального процесу сушіння циклу дозволяє визначити раціональні режими процесу, що забезпечують мінімізацію енерговитрат.Посилання
Burdo O. G. (2013). Nanoscale energy technologies. Kherson. Due to Grin D. 304.
Burdo O. G. (2005). Nanoscale effects in food technology. Physical Engineering Journal. No. 78. No. 1.88-93.
https://doi.org/10.1007/s10891-005-0033-6
Burdo O.G., Bandura V.N., Yarovoy I.I. (2011). Features of modeling of drying processes at electromagnetic energy supply. OmahaT Scientific Works. Odessa. No. 39. T. 2. 38-43.
Dementieva T. Yu. (2012). Intensification of drying processes of grain materials with the use of microwave electromagnetic field. Author's abstract diss. Cand. tech. of sciences. Odessa. 20.
Yarovy I. I. (2013). Development of a tape installation for dehydration of vegetable raw materials by electromagnetic field. Author's abstract diss. Cand. tech. of sciences. Odessa. 22 p.
Kotov B. I., Kalinichenko R. A., Kifyak V. V. (2012). Analytical study of transient modes of grain heating in electrothermal radiation installations of continuous action. ChNTUSG Bulletin. No. 131. 57-65.
Voytyuk, D. G., Volyansky, N. S. Gavrilyuk, G. G. (2008). Study of the basic traction and speed characteristics of ultra-light mobile power means for introducing process materials. Bulletin of Lviv national agrarian University: agroengineer research. Lviv. No 12 (2). 395-401.
Pogorely, L. V. Zaika, P. M., Voytyuk, D. G. (2003). Engineering agricultural science and modern scientific and technical problems. Technique in agriculture. No 9-10. 8-9.
Sachenko, V., Koval, S. (2004). Development trends of agricultural machinery. Technique in agriculture. No 1-2.
Voytyuk, D. G., Baranovsky, V. M., Bulgakov, V. M. (2005). Agricultural machinery. Fundamentals of theory and calculation: the textbook. Kyiv. Higher education. 464.
Sisolin, P. V., Salo, V. M., Kropivniy, V. M. (2001). Agricultural machines: theoretical basis, design, design. Book 1. Machines for agriculture. Under the editorship of M. I. Chernovol. Kiev. Harvest, 382.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).