Компьютерное моделирование электронных схем на базе микроконтролеров AVR
Анотація
Рассмотрены преимущества и методики компьютерного моделирования электронных схем, включающие в свой состав микроконтроллеры AVR фирмы ATMEL, на основе использования интегрированной среды разработки AVR Studio 6 и программы Proteus v7.7, которая представляет собой симулятор принципиальных электрических схем.Посилання
Баранов В.Н. Применение микроконтроллеров AVR: схемы, алгоритмы, программы / В.Н. Баранов. – М.: ?здательский дом «Додэка-XXI», 2004. – 288 с.
Евстифеев А.В. Микроконтроллеры AVR семейства Mega. Руководство пользователя / А.В. Евстифеев. – М.: ?здательский дом «Додэка-XXI», 2007. – 592 с.
Мортон Джон. Микроконтроллеры AVR. Вводный курс / Джон Мортон. – М.: ?здательский дом «Додэка-ХХI», 2006. – 272 с.
Программирование в AVR Studio 5 c самого начала [Электронный ре-сурс]. – Режим доступа: http:// datagor.ru/microcontrollers/1787-programirovanie-v-avrstudio-5-s-nulya.html.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).