Наукова школа з механізації збирання цукрових буряків в НУБіП України
Анотація
Розглянуто основні досягнення сучасних наукових досліджень, які проведені в Національному університеті біоресурсів і природокористування України з механізації збирання цукрових буряків та проаналізовано стан використання сучасних теорій та розроблених нових конструкцій бурякозбиральних машин і їх робочих органів, технічний рівень яких відповідає кращим світовим аналогам.
Посилання
Василенко А.А. Бурякозбиральні машини. Теорія і розрахунок. Київ-Харків: ОНТ?, Держ. наук.-техн. вид-во, 1937. – 340 с.
Василенко П.М., Погорелый Л.В., Брей В.В. Вибрационный способ уборки корнеплодов // Механизация и электрификация социалистического сельского хозяйства , 1970, №2. – С. 9 – 13.
Василенко П.М. Введение в земледельческую механику. К.: Сільгоспосвіта, 1996. – 252 с.
Свеклоуборочные машины (конструирование и расчет) / Л.В. Погорелый, Н.В. Татьянко, В.В. Брей и др.; Под общ. ред. Л.В. Погорелого. – К.: Техніка, 1983. – 168 с.
Погорелый Л.В., Татьянко Н.В. Свеклоуборочные машины: история, конструкция, теория, прогноз. – К.: Феникс, 2004. – 232 с.
Bulgakov V., Holovach I., Berezovyy M. Longitudinal oscillations of the sugar beet root crop body at vibrational digging up from soil. Research in AGRICULTURAL ENGINEERING. Volume 51, Prague 2005 (3). – p.99-104.
Bulgakov V. Theoretical investigation of a root crop cross oscillations at vibratinal digging up. – CONFERENCE PAPERS MATHEMATICS IN SCHOOLING, RESEARCH AND PRACTICE 2004, Nitra, Slovak Republic. – P. 31-41.
Bulgakov V, Holovach I. Theoretical investigation of a root crop cross oscillations at vibratinal digging up. – Agricultural Engineering. Raudond varis, Kauno, Lithuania. – 2005, – P. 19-35.
Булгаков В.М. Математическая модель барабанного очистителя головок корнеплодов. – Доклады Россельхозакадемии. – 2004, №2. – С. 52-56.
Булгаков В.М. Теорія бурякозбиральних машин. Монографія. – К: Видавництво НАУ, 2005. – 245 с.
Сільськогосподарські машини. Основи теорії та розрахунку. Войтюк Д.Г., Булгаков В.М. та ін. – К: Вища освіта, 2005. – 464 с.
Віброкопач для коренеплодів. Патент України № 9709, опубл. в бюл. № 3, 1996 // Булгаков В.М. та ін.
Віброкопач для коренеплодів. Патент України № 10723, опубл. в бюл. № 4, 1996 // Булгаков В.М. та ін.
Віброкопач для коренеплодів. Патент України № 10724, опубл. в бюл. № 4, 1996 // Булгаков В.М. та ін.
Гичкозбиральна машина. Патент України № 44825, опубл. в бюл. №3, 2002 // Булгаков В.М. та ін.
Пристрій для відокремлення гички від коренеплодів. Патент України № 44873, опубл. в бюл. №3, 2002 // Булгаков В.М. та ін.
Булгаков В.М., Головач І.В. Використання вібраційних робочих органів при викопуванні коренеплодів цукрових буряків. – Вісник аграрної науки, 2004, №2. – С. 40-45.
Борис А.М. Математична модель процесу видалення гички з головок коренеплодів / А.М. Борис // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Глеваха: 2013. – Вип. 98. – С. 484-491.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).