Експлуатаційні властивості антикорозійних мастильних матеріалів в процесі технічного обслуговування при зберіганні зернозбиральних комбайнів
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2021.03.167Ключові слова:
антикорозійність, мастильні матеріали, збереженість, ефективність, комбайнАнотація
Вирішення загальнолюдських, глобальних проблем енерго- та ресурсозбереження як у машинобудуванні, так і в агропромисловому комплексі нерозривно пов’язані з вирішенням питань захисту техніки від корозії.
Сучасна сільськогосподарська техніка, і самохідні зернозбиральні комбайни зокрема, експлуатуються періодично протягом одного або двох сезонів на рік. Більшість зернозбиральних комбайнів зберігається на відкритих майданчиках підприємств агропромислового комплексу, при цьому вона піддається агресивному впливу довкілля (коливанням температури, вологості, впливу вітру, сонячної радіації, пилу та інших). Основним видом впливу зовнішнього середовища на техніку є атмосферна корозія та викликане нею корозійне зношування матеріалів, деталей та вузлів, що призводить до її передчасних відмов. Так втомна міцність виробів із сталі при зберіганні протягом 12 місяців на відкритому майданчику знижується на 28–58%.
Для забезпечення тимчасового протикорозійного захисту зернозбиральних комбайнів застосовується велика кількість консерваційних та робітничо-консерваційних мастил. Однак невирішеність низки питань теоретичного та практичного характеру призводить до необґрунтованого застосування захисних засобів, які або не забезпечують необхідну тривалість зберігання техніки, або збільшують витрати на її консервацію. Стандартизовані методи випробувань антикорозійних мастильних матеріалів в переважній кількості мають велику кількість недоліків, найголовнішим з яких є те, що оцінка захисних властивостей проводиться в одиницях, які не дозволяють оцінити термін їхньої дії, а лише показують величину корозії металу.
Посилання
Savickas D. Combine harvester fuel consumption and air pollution reduction. Water, Air & Soil Pollution. 2020. Vol. 231. P. 95. https://doi.org/10.1007/s11270- 020-4466-5.
Meng A. Modeling and experiments on Galfenol energy harvester. Acta Mechanica. Sinica 2020. https://doi. org/10.1007/s10409-020-00943-6.
Li P. Design and experimental study of broadband hybrid energy harvester with frequency-up conversion and nonlinear magnetic force. Micro- and Nanosystems Information Storage and Processing Systems. 2020. Issue 5. https://doi.org/10.1007/ s00542-019-04716-5.
Beneš L., Novák P., Mašek J., Petrášek S. John Deere combine harvesters fuel consumption and operation costs. Engineering for Rural Development. 2015. Vol. 15. P. 13-17.
Craessaerts G., De Baerdemaeker J., Saeys W. Fault diagnostic systems for agricultural machinery. Biosystems Engineering. 2020. Vol. 106(1). P. 26-36.
Toro A., Gunnarsson C., Lundin G., Jonsson N. Cereal harvesting – strategies and costs under variable weather conditions. Biosystems Engineering. 2021. Vol. 111(4). P. 429-439.
Findura P., Turan J., Jobbágy J., Angelovič M., Ponjican O. Evaluation of work quality of the green peas harvester Ploeger EPD 490. Research in agricultural engineering. 2019. Vol. 59. P. 56-60.
Hanna H. M., Jarboe D. H. Effects of full, abbreviated, and no clean-outs on commingled grain during combine harvest. Applied Engineering in Agriculture. 2021. Vol. 27(5). P. 687-695.
Korenko M., Bujna M., Földešiová D., Dostál P., Kyselica P. Risk analysis at work in manufacturing organization. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 2015. Vol. 63. P. 1493-1497.
Lee D. H., Kim Y. J., Choi C. H., Chung S. O., Nam Y. S., So J. H. Evaluation of operator visibility in three different cabins type Far-East combine harvesters. International Journal of Agricultural and Biological Engineering. 2016. Vol. 9(4). P. 33-44.
Prístavka M., Bujna M. Use of satatical methods in quality control. Acta Technologica Agriculturae. SUA in Nitra. 2013. Vol. 13. P. 33-36.
Prístavka M., Bujna M., Korenko M. Reliability monitoring of grain harvester in operating conditions. Journal of Central European Agriculture. 2013. Vol. 14. P. 1436-1443.
Singh M., Verma A., Sharma A. Precision in grain yield monitoring technologies: a review. AMA-Agricultural Mechanization in Asia Africa and Latin America. 2012. Vol. 43(4). P. 50-59.
Žitňák M., Kollárová K., Macák M.,
Prístavková M., Bošanský M. Assessment of risks in the field of safety, quality and environment in post-harvest line. Research in Agricultural Engineering. 2015. Vol. 61. P. 26-36.
Žitňák M., Macák M., Korenko M. Assessment of risks in implementing automated satellite navigation systems. Research in Agricultural Engineering. 2014. Vol. 60. P. 16-24.
Viba J., Lavendelis E. Algorithm of synthesis of strongly non-linear mechanical systems. Industrial Engineering – Innovation as Competitive Edge for SME, 22 April 2006. Tallinn, Estonia. P. 95-98.
Luo A.C.J., Guo Y. Vibro-impact Dynamics. Berlin: Springer-Verlag, 2013. 213 p.
Astashev V., Krupenin V. Efficiency of vibration machines. Engineering for Rural Development. 2017.
Vol. 16. P. 108-113.
Zagurskiy О., Ohiienko M., Rogach S., Pokusa T., Titova L., Rogovskii I. Global supply chain in context of new model of economic growth. Conceptual bases and trends for development of social-economic processes. Monograph. Opole. Poland, 2018. P. 64-74.
Тітова Л. Л., Ничай І. М. Методологічні положення технічного рівня використання комплексу сільськогосподарських машин. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2020. Vol. 11. № 3. P. 151-162. http://dx.doi.org/ 10.31548/machenergy2020.03.151.
Rogovskii I. L. Systemic approach to justification of standards of restoration of agricultural machinery. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2019. Vol. 10. No 3. Р. 181-187. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2019.03.181.
Rogovskii I. L. Consistency ensure the recovery of agricultural machinery according to degree of resource's costs. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2019. Vol. 10. No 4. Р. 145-150. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2019. 04.145.
Роговський І. Л. Алгоритмічність визначення періодичності відновлення працездатності сільськогосподарських машин за ступенем витрат їх ресурсу. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2020. Vol. 11. No 1. Р. 155-162. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2020. 01.155.
Rogovskii I., Titova L., Novitskii A., Rebenko V. Research of vibroacoustic diagnostics of fuel system of engines of combine harvesters. Engineering for Rural Development. 2019. Vol. 18. P. 291-298.
Rogovskii Ivan. Graph-modeling when the response and recovery of agricultural machinery. MOTROL. Lublin. 2016. Vol. 18. No 3. P. 155–164.
Роговський І. Л. Модель стохастичного процесу відновлення працездатності сільськогосподарської машини в безінерційних системах із запізненням. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2020. Vol. 11. No 3. Р. 143-150. http://dx.doi.org/ 10.31548/machenergy2020.03.143.
Роговський І. Л. Моделі формування альтернатив інженерного менеджменту в методах підвищення виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2021. Vol. 12. No 1. Р. 137-146. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2021.01.137.
Rogovskii I. L. Resource of removal expenses for strong agricultural period of volume of operations. Machinery & Energetics. Journal of Rural Production Research. Kyiv. Ukraine. 2021. Vol. 12. No 2. Р. 123-131. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2021.02.123.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).