ЗМІНА ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ ГНОЄ-КОМПОСТНОЇ СУМІШІ ПОСЛІДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЙОГО КОМПОСТУВАННЯ В БУРТАХ

Authors

  • С. І. Павленко Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • Г. А. Голуб Національний університет біоресурсів і природокористування України

Abstract

Пошук методів швидкого і ефективного визначення структурнго складу сумішей з вологістю більше 4050 %, до яких відноситься компостуємо органічна сировина, являється об’єктивно цінним науковим матеріалом. Одним із варіантів таких методик можуть скласти сучасні цифрові технології і статистичні методи обробки інформації на базі ефективного програмного забезпечення. Метою дослідження є розробка алгоритму і проведення статистичної обробки цифрової інформації світлин фракційного складу гноє-компостної суміші посліду при його компостуванні в буртах.

Алгоритм визначення складу суміші включав наступні дії: на першому етапі формувались світлини-фотографії цифровою камерою. Одержані відображення в форматі JPEG заносились в оригінальну комп’ютерну програму, де в режимі сканування переводились в двомірні цифрові матриці, що відображали коефіцієнти світового відбиття і поглинання від поверхні часток.

Використовуючи програму розкладу в ряди Фур’є, проводилось вирівнювання значень і по новим значенням матриці будувались поверхні, що відображають розподіл коефіцієнтів світлового відбиття і поглинання. На основі нових матриць формувались статистичні ряди агрегатів, розподілених на поверхні. Після будувався інтегральний розподіл розмірів агрегатів. Їх кількість до 50 інтервалів. Із одержаних даних обчислювались складові гаусіани. Такий методичний підхід дозволяє виділити фракції агрегатів, їх відсоток в загальній масі, середні розміри і порівняти компостуємо сировину до і після технологічної їх обробки, використовуючи конкретні числові параметри: середнє, дисперсію і співвідношення в межах порівняльного аналізу.

Проведена експериментальна перевірка на трьохмірних побудовах фракційного складу компостуємої сировини до (вологість 26 %) і після обробки (вологість 50 %). Результати аналізу світлин по трьом базовим фракціям: для обробленого компосту: І фракція – середнє – 0,28 см3, дисперсія 0,019 см3, відсоток кількості – 10 %;
ІІ фракція – середній розмір – 0,98 см3, дисперсія 0,040 см3, відсоток кількості – 72 %; ІІІ фракція – середній розмір 1,75 см3, дисперсія 0,060 см3, відсоток – 13 %; для необробленого: І фракція – середнє – 0,44 см3, дисперсія 0,019 см3, відсоток кількості – 50 %; ІІ фракція – середній розмір – 0,77 см3, дисперсія 0,020 см3, відсоток кількості – 18 %; ІІІ фракція – середній розмір 1,56 см3, дисперсія 0,060 см3, відсоток – 32 %.

Таким чином, візуальна оцінка фракційного складу компосту до і після технологічної обробки свідчить про різницю в якості сировини, а використання методу статистичної обробки числових світлин забезпечує одержання чисельних показників для ідентифікації, аналізу і порівняння процесів і засобів.

Author Biographies

  • С. І. Павленко, Національний університет біоресурсів і природокористування України
    кандидат технічних наук
  • Г. А. Голуб, Національний університет біоресурсів і природокористування України
    доктор технічних наук

References

Гоц С. С., Ямалетдинова К. Ш., Васильев В. А., Хиразов Э. Р. Статистические методы и обработка изображений в автоматизированных системах управления качеством. Уфа. 2005. 230 с.

Гоц С. С. Основы построения и программирования автоматизированных систем цифровой обработки сигналов. Уфа. 2006. 212 с.

Diógenes A. N., Hoff E. A., Fernandes C. P. Grain size measurement by image analysis: An application in the ceramic and in the metallic industries. 18th International Congress of Mechanical Engineering. November 6–11. 2005. Ouro Preto. MG.

Калинин А. П., Манойлов В. В., Приходько О. А. Программный модуль для оценки параметров дисперсных систем по их изображениям для количественного трехмерного стереоанализа. Научно-технический вестник университета информационных технологий, механики, оптики. 2012. № 6.

С. 101–106.

Павлидис Т. Алгоритмы машинной графики и обработки изображений. Пер. с англ. Москва. Радио и связь. 1986. 86 с.

Malmqvist K. G., Johansson G., Bohgard M., Akselsson R. K. Process-dependent characteristics of welding fume particles. Proceedings of the International Conferenceon Health Hazards and Biological Effects of Welding Fumes and Gases. Copenhagen. 2011. P. 31–47.

Rodriguez M., Adebayo A., Brueck S., Ramsey J. Evaluation of employees’ exposures to welding fumes and powder paint dust during metal furniture manufacturing. Health Hazard Evaluation Report. U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Institute for Occupational Safety and Health, NIOSH HETA. Chicago. 2007-0199-3075.

Cray N., Hewitt J., Dare P. R. M. New approach would help control weld fume at source. Part 2. MIG fames. Weld. and Met. Fabrication. 1982. 10. P. 393−397.

Published

2018-08-27

Issue

Section

Статті