СУЧАСНІ СПОСОБИ ОБРОБЛЕННЯ ВОДИ ДЛЯ ПРОРЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ

Authors

  • В. О. Ковбич National University of Food Technologies image/svg+xml
  • Р. М. Мукоїд National University of Food Technologies image/svg+xml
  • В. П. Василів National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine image/svg+xml

Abstract

Останніми роками різко збільшилася і продовжує збільшуватись кількість води, яку споживають харчові підприємства; безперервно збільшується забруднення існуючих джерел водопостачання, що призводить до погіршення хімічного та мікробіологічного складу води. Через це склад води, яку використовують підприємства, дуже різноманітний і відповідно він потребує певного регулювання.

У даній статті проаналізовано сучасні методи підготовки води, яка використовується для пророщування ячменю та вплив показників води на проростання зерна.

 

© В. О. Ковбич, Р. М. Мукоїд, В. П. Василів, 2018

На більшості солодових заводів якість використовуваної на технологічні потреби води, особливо за вмістом солей жорсткості заліза і значенням рН, не є оптимальним, що викликає необхідність застосування різних способів водопідготовки: реагентного іоннообмінного, електродіалізного і мембранного, заснованого на принципі зворотного осмосу.

Іонообмінний спосіб найбільше підходить для підготовки води у виробництва солоду, що передбачає обробку її для встановлення оптимального іонного складу. Цей спосіб підготовки води передбачає отримувати воду вільну від магнезії, і в той же час присутні солі постійної жорсткості.

При цьому способі для обробки води використовують іоніти. З метою пом'якшення води використвують H- і Na-катіоніти, у яких катіони натрію, а також водню обмінюються на катіони кальцію та магнію солей твердості.

Author Biographies

  • В. О. Ковбич, National University of Food Technologies
    магістрант
  • Р. М. Мукоїд, National University of Food Technologies
    кандидат технічних наук 
  • В. П. Василів, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
    кандидат технічних наук 

References

Домарецький В. А. Технологія солоду та пива: підручник. Київ. ІНКОС. 2004. 426 с.

Іванов С. В., Домарецький В. А., Прибильський В. Л. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: : підручник. Київ. НУХТ. 2012. 487 с.

Нарцисс Л. Краткий курс пивоварения. Санкт-Петербург. Профессия. 2007. 640 с.

Патент 2203936. Российская Федерация, МПК7 С12С1/00, С12С7/00, С12С11/00. Способ подготовки воды для пивоваренного производства.

М. ?. Панова, ?. А. Прыткова, Г. Д. Бесова, В. А. Назин, О. А. Брюзгина.; заявитель и патентообладатель М. ?. Панова, ?. А. Прыткова, Г. Д. Бесова,

В. А. Назин, О. А. Брюзгина. № 2002107240/13, заявл. 10.08.2002, опубл. 10.05.2003.

Рябчиков Б. Е. Современные методы подготовки воды для промышленного и бытового использования. Москва. ДеЛи принт. 2004. 301 с.

Технология пищевых продуктов: учебник. Под ред. А. ?. Украинца. Киев. ?здательский дом "Аскания". 2008. 736 с.

Downloads

Published

2018-08-27

Issue

No. 282 (2018)

Section

Статті

License

Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons  Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Authors who publish with this journal agree to the following terms:

  • Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
  • Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
  • Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).