ВПЛИВ ШОРСТКОСТІ ПОВЕРХОНЬ ІНСТРУМЕНТУ НА ТЕМПЕРАТУРУ В ЗОНІ РІЗАННЯ
Abstract
В статі проведений аналіз проблем, що виникають при підвищенні продуктивності процесу обробки матеріалів різанням в сучасному машинобудуванні.
Виходячи з того, що продуктивність процесу різання, в значній мірі, визначається саме швидкістю різання, підвищення якої дає можливість зменшити час обробки деталі. Але підвищення швидкості приводить до підвищення тертя, що підвищує температуру в зоні різання і цим обмежує можливість підвищення продуктивності процесу різання, через відповідну теплостійкість інструменту.
Зниження тертя між інструментом і заготовкою можливе за рахунок зниження шорсткості поверхонь інструменту, що надасть можливість підвищити допустиму швидкість обробки і, як наслідок, продуктивність процесу різання.
При цьому слід зважати на той фактор, що зниження шорсткості інструменту не вимагає значних матеріальних витрат. Це можливо зробити за рахунок використання фінішних методів обробки поверхонь інструменту, які безпосередньо контактують в процесі різання зі стружкою та поверхнями заготовки, також можливе використання електролітичного полірування.
Наведена методика визначення температури в зоні різання методом природної термопари, а також зусиль, що виникають в результаті взаємодії інструменту та заготовки.
Досліджено, як впливає шорсткість поверхонь інструменту на сили різання при точінні та температуру в зоні різання.
Визначено, що зниження температури в зоні різання за рахунок зниження шорсткості поверхонь інструменту дає можливість підвищити швидкість різання і, як результат підвищити продуктивність процесу різання.
Виведені математичні залежності, які дають можливість визначати, як впливає шорсткість поверхонь інструменту на температуру в зоні різання і сили різання при точінні.References
Опальчук А. С., Афтанділянц Є. Г., Роговський Л. Л., Семеновський О. Є. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Ніжин. ПП Лисенко. 2013. 752 с.
Мазур М. П., Внуков Ю. М., Доброскок В. Л. Основи теорії різання матеріалів. Львів. Новий світ-2000. 2010. 422 с.
Кугультинов С. Д., Ковальчук А. К., Портнов ?. ?. Технология обработки конструкционных материалов. Москва. МГТУ им. Н. Э. Баумана. 2008. 672 с.
Справочник по конструкционным материалам : под ред. Т. В. Соловьева. Москва. МГТУ им. Н. Э. Баумана. 2005. 637 с.
Оськин В. А., Евсинов В. В. Материаловедение. Технология обработки конструкционных материалов. Кн.1. Москва. Колос. 2008. 447 с.
Киричок П. О., Роїк Т. А., Морозов А. С. Основи металознавства і порошкової металургії. Київ. НТУУ «КПІ». 2012. 128 с.
Розов Ю. Г., Сєліверстов І. А., Сошко В. О. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Херсон. Олді-плюс. 2010. 338 с.
Афтандилянц Е. Г., Пеликан О. А., Лихошва В. П., Ширяев В. В., Глушков Д. В., Клименко Л. М. Закономерности формирования абразивной износостойкости биметаллических оливок. Металл и литье Украины. 2012. № 7. С. 34—37.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).