АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ТЕХНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУЧАСНИХ КАРТОПЛЕЗБИРАЛЬНИХ МАШИН
Анотація
Картопля є однією із найважливіших сільськогосподарських культур, які вирощуються у світі. Ефективність картоплярства істотно залежить від машин, які використовуються при вирощуванні і збиранні. Основними технічними засобами для збирання картоплі є картоплекопачі, картоплезбиральні комбайни та бадиллєподрібнювачі, які виробляються різними фірмам, відрізняються конструкцією і показниками технічної характеристики. До основних показників технічної характеристики картоплезбиральних машин належить маса машин, потужність двигуна та об’єм бункера (якщо є
в конструкції машини). Метою досліджень є проаналізувати основні
показники технічної характеристики сучасної картоплезбиральної техніки у відповідності до їх типу і рядності. Оскільки подальші тенденції розвитку картоплезбиральної техніки направлені на підвищення якості і продуктивності, то за результатами проведеного аналізу показників технічної характеристики сучасних картоплезбиральних машин встановлено подальше збільшення потужності двигуна та маси машин при збільшенні рядності машини і ширини захвату. Якщо картоплезбиральний комбайн обладнано бункером, то збільшуватиметься і його місткість.
Посилання
Петров Г. Д. Картофелеуборочные машины. Москва. Машиностроение. 1984. 320 с.
Смолінський С., Смолінська А., Марченко В. Машини та знаряддя для механізованого збирання картоплі. Агроексперт. 2016. № 9. С. 74–78.
Борычев С. Н. Технологии и машины для механизированной уборки картофеля (обзор, теория, расчет). Рязань. РГСХА. 2006. 201 с.
Сорокин А. А. Теория и расчет картофелеуборочных машин. Москва. В?М. 2006. 158 с.
Kanafojski Cz. Halmfruchterntemaschinen. Berlin. VEB Verlag Technik. 1974.
s.
Karwowski T. Teoria i konstrukcja maszyn rolniczych. Warszawa. PWRiL. 1982.
р.
Думич В., Паскарик В. Дослідження ефективності роботи картоплезбиральних машин. Техніка і технології АПК. 2012. № 5. С. 22–25.
Грушецький С. М., Борис М. М. Тенденції розвитку машин для вирощування картоплі. Збірник наук. праць Вінницького національного аграрного університету. 2010. № 5. С. 154–163.
Колчин Н. Н., Бышов Н. В., Борычев С. Н. Основные тенденции развития высокопроизводительной техники для картофелеводства. Тракторы и сельхозмашины. 2012. № 4. С. 46–51.
Peters R. Trends in der Kartoffeltechnik. Landtechnik. 2003. Jg. 58. Heft 8. S. 366–367.
Lisowski A. Wplyw czynnikow technicznych i eksploatacyjnych na prace agregatu do zbioru ziemniakow. Warszawa: Wydawnictwo SGGW, 2000. 107 p.
Проспекти фірм-виробників картоплезбиральних машин.
ДСТУ 7794-2015. Машини для збирання картоплі. Методи випробувань. 25 с.
Holzapfel G. Landtechnik heute und morgen. Berlin. VEB Verlag Technik. 1976. 231 s.
Роговский ?ван. Стохастические модели обеспечения работоспособности сельскохозяйственных машин. Motrol: Motorization and power industry in agriculture. 2014. Tom 16. №3. P. 296–302.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
