Проектування виробничо-логістичних систем на основі тягнучої концепції управління потоками
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2019.03.069Ключові слова:
виробничо-логістична система, гнучкість, запаси, концепції управління потоками, критерії ефективності, система показників.Анотація
Досліджено особливості проектування виробничо-логістичних систем на основі тягнучої концепції управління потоками. Її застосування дозволяє найбільш повно задовольнити потреби клієнтів, забезпечити гнучкість постачань й зниження собівартості продукції для підприємства, створити умови для швидкої реакції на зміни запитів споживачів, скоротити виробничий цикл, підвищити оборотність запасів і, по суті, здійснити перехід до стратегії виробництва товарів на замовлення споживачів.
Проведено порівняння виробничо-логістичних стратегій, що побудовані на принципах Push (штовхаюча), і Рull (тягнуча) стратегій та проаналізовано переваги та недоліки їх застосування для підприємства. Аналіз сильних і слабких сторін стратегій дозволяє зробити вибір між системами управління потоками відповідно до умов роботи на ринку та особливостей внутрішніх процесів на підприємстві.
Запропоновано математичну модель вибору принципу побудови виробничо-логістичної системи підприємства та практичні рекомендації до її впровадження. Сформовано систему показників, що характеризують ефективність функціонування виробничо-логістичної системи підприємства. В якості ключових критеріїв, що впливають на прийняття рішення при виборі виробничо-логістичної системи виділено наступні показники: надійність постачальника; забезпеченість складськими площами; коливання попиту; продуктивність праці; якість виробленої продукції.
Оцінка показників ВАТ «Молочний альянс» засвідчила, що на даний момент часу виробничо-логістична система підприємства найбільш повно відповідає вимогам штовхаючої концепції управління потоками. В той же час проведений аналіз надав можливість виявити напрямки над якими необхідно працювати підприємству для подальшого переходу до принципів тягнучої концепції, а саме необхідність покращення взаємодій із діючими постачальниками та пошук нових постачальників. Визначено, що виділені проблеми на підприємстві є важливими факторами побудови виробничо-логістичних систем на принципах витягування. Тому вони можуть бути використані в якості критеріїв, що впливають на прийняття рішення про вибір виробничо-логістичної концепції.
Посилання
Gunasekaran A., Patel, C., Tirtiroglu E. (2001). Performance measures and metrics in a supply chain environment. International Journal of Operations & Production Management. Vol. 21, №.1/2, 71-87.
https://doi.org/10.1108/01443570110358468
Hausman W. (2018). Financial Flows & Supply Chain Efficiency/Visa Commercial Solutions URL: http://www.visaasia.com/ap/sea/commercial/corporates/includes/ uploads/Supply_ Chain_Management_Visa.pdf.
Chan F. T., Qi H. J. (2003). An innovative performance measurement method for supply chain management. Supply Chain Management: An International Journal. Vol. 3. 209-223. https://doi.org/10.1108/13598540310484618
Leenders M. R., Johnson P. F., Flynn A. E., Fearon H. E. (2006). Purchasing and Supply Management, 13 th edition. McGraw-Hill. 768.
Figueira J., Greco S., Ehrgott M. (2005). Multiple criteria decision analysis: state of the art surveys. NewYork: Springer. 1035.
https://doi.org/10.1007/b100605
Podinovski V. V. (1994). Criteria importance theory. Mathematical Social Sciences. Vol. 27. 237-252.
https://doi.org/10.1016/0165-4896(93)00737-F
Belton V., Stewart T. J. (2002). Multiple criteria decision analysis: an integrated approach. Boston: Cluwer. 372.
https://doi.org/10.1007/978-1-4615-1495-4
Branke J., Deb K., Miettinen K., Sownski R. (2008). Multiobjective optimization: interactive and evolutionary approaches. NY: Springer. 470.
https://doi.org/10.1007/978-3-540-88908-3
Odnorog M. A. (2015). Investment support for completed projects at agricultural enterprises. Actual Problems of Economics. № 7. 180-185.
Saaty T. L. (1982). Decision Making for Leaders: The Analytic Hierarchy Process for Decisions in a Complex World. Belmont, Calif.: Lifetime Learning Publications, 291.
Drake, P. R. (1998). Using the Analytic Hierarchy Process in Engineering Education. International Journal of Engineering Education. Vol. 14 (3). 191-196.
Saaty T. L. (1996). The Hierarchon: A Dictionary of Hierarchies. Pittsburgh, Pennsylvania : RWS Publications. 510.
Kendrick J. D., Saaty D. (2007). Use Analytic Hierarchy. Process For Project Selection. Six sigma forum magazine. 22-29. URL: http://engexecforum.com/ external%20files/Use%20Analytic%20Heirarch%20for%20Project%20Selection.pdf.
Fishburn P. (1968). Utility Theory. Management Science. Vol. 14, No. 5. 335-378. 15. Hobbs D. P. (2003). Lean Manufacturing Implementation: A Complete Execution Manual for Any Size Manufacturer J. Ross Publishing. 264. https://doi.org/10.1287/mnsc.14.5.335
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
