Статистичний метод для ухвали рішення з ремонту транспортних засобів у агропромисловому комплексі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/machenergy2019.04.037

Ключові слова:

транспорт, ремонт, критерії ухвали рішень, невизначеність, перехідні ймовірності.

Анотація

В статті пропонується задача по ухвалі рішення необхідності ремонту транспортних чи інших технічних засобів в умовах невизначеності на основі статистичних даних. Будь-які технічні засоби періодично вимагають своєчасного ремонту. Зупинка обладнання на ремонт пов’язана для фірми із втратою прибутку на час ремонту. Підприємець має прийняти нелегке рішення про зупинку обладнання на ремонт. Стаття розглядає класичні критеріями прийняття рішень в умовах невизначеності: Баєса-Лапласа, Вальда, Севіджа або Гурвіца. Використання цих критеріїв розглядається на прикладі транспортних засобів, які знаходиться в трьох ймовірних станах: хорошому, задовільному чи незадовільному. Застосування класичних критеріїв мінімізує збитки. Маючи при цьому накопичену статистику у вигляді матриці перехідних ймовірностей можна щомісячно отримувати дохід або зазнавати збитків. Це дає прогнозувати майбутні щомісячні доходи. Розглянутий підхід може бути використано для різних технічних засобів.

Посилання

Ludchenko O. A. (2007). Technical maintenance and maintenance of cars: Technology. Textbook. Kyiv. Higher School. 527.

Khazarov A. M. (2019). Diagnostic maintenance of car maintenance and repair. Moscow. High School. 208.

Haimes Y. (1998). Risk Modeling, Assessment and Management. New York: Wiley. 726.

Larichev O. I. (1987). Problems of decision making taking into account risk and safety factors. Bulletin of the USSR Academy of Sciences. №11. 38-45.

Kushlyk-Divulskaya O. I., Kushlik. B. R. (2014). Fundamentals of decision theory. Kyiv. 94.

Fischhoff, B. (2017). Acceptable Risk. Cambridge: Cambridge University Press, 181.

Wentzel E. S. (1972). Operations research. Moscow: Soviet Radio. 552.

Avizienis A. (2011). Fundamental Concepts of Dependability. Research Report. LAAS-CNRS, №1145. 25.

Wentzel E. S. (1964). Probability theory. Moscow. Science, 576.

Derman C. (2017). Finite State Markovian Decision Process. New York: Academic Press. 110.

Bulinsky A. V. (2005). Theory of random processes. Moscow. Fizmatlit, 408.

Rogovskii Ivan, Titova Liudmyla, Novitskii Andriy, Rebenko Victor. (2019). Research of vibroacoustic diagnostics of fuel system of engines of combine harvesters. Proceedings of 18th International Scientific Conference "Engineering for rural development". Jelgava, Latvia, May 22-25, Latvia University of Agriculture. Faculty of Engineering. Vol. 18, 291-298. https://doi.org/10.22616/ERDev2019.18.N451

Завантаження

Опубліковано

2020-01-30

Номер

№ 10(4) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).