Визначення впливу режимів зберігання плодоовочевої продукції на її стан
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2020.01.133Ключові слова:
сільськогосподарська продукція, зберігання, ефективність, режими, математичне моделювання.Анотація
Проаналізовано рівні споживання плодоовочевої продукції та її втрат. Запропоновано використовувати інформацію від об’єкта зберігання про його стан для визначення впливу умов зберігання на цей стан. Проаналізовано способи отримання інформації від продукції рослинництва про її стан. Обґрунтовано необхідність надання інформації про стан об’єкта зберігання, залежно цього стану від режимів зберігання, а також впливу режимів зберігання на його тривалість в аналітичному вигляді. Обґрунтовано необхідність використання для підвищення ефективності зберігання як оптимізаційне, так і імітаційне математичне моделювання впливу зовнішніх впливів зберігається на продукцію. Отримано аналітичний опис залежності стану продукції від режимів зберігання, що дозволяють визначати один з режимів зберігання в залежності від планової ефективності зберігання при фіксованих інших режимах. На прикладі залежності окислювально-відновного потенціалу рослинної сировини з соковитими тканинами від тривалості зберігання викладена методика її апроксимації експонентою. Отримана залежність ефективності зберігання від її режимів, яка може служити цільовою функцією при оптимізації цих режимів. Створені передумови для імітаційного моделювання впливу зовнішніх впливів на ефективність зберігання та оптимізації режимів зберігання за критерієм мінімуму втрат, якщо регульованими змінними є тривалість зберігання, а також температура і вологість повітря в сховищі. Математичні моделі процесів зберігання дають можливість корегувати режими в процесі зберігання і прогнозувати стан зберігаються об’єктівПосилання
Vinnikova, L. G., Dudkin, M. S., Petukhov, S. D. (1990). Influence of pishevih concentrates of fiber of bran on the technological properties of meat systems. Food technology. No 2-3. P. 52-54.
Dmitriev, A., Kotrowski, A., Salahina, E. (2007). Tradicionional products of soybean processing in the production of semi-finished products machines. Meat technology. No 9. P. 72-73.
Drozdovskaya, L. (2007). Latest technology in the production of semi-finished products. Meat technology. No 11. 39 p.
DSTU 4437. (2005). Napupulot m + TA m yasoroslynn scan. TU.
Zhuravskaya, N., Alekhine, L., Treshnikov, L. (1985). Research and quality control of meat and meat products. Moscow. Agropromizdat, 296 p.
Kozlov, A. (2007). New possibilities in the production of natural products. Meat technology. No 8. P. 40-41.
Kurchaeva, E., Maksimov I., Manusov, V. (2006). Vegetable protein sources in combined meat products. Food industry. No 1. 90 p.
Kushnir, Y. (2004). Substances that increase the adhesion and the amount of water-binding capacity. The products and ingredients. No 5 (6). P. 12-13.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
