Обгрунтування впливу ковшового транспортера на травмування і якість насіння зернових культур

Анотація

Метою досліджень є покращення якості насіння шляхом зниження його макро- і мікротравмування під час збирання, оброблення зернового вороху, підготовлення насіння та інших технологічних процесів. Теоретичні дослідження і розрахунки виконувалися шляхом математичного моделювання роботи технічних засобів та технологічних процесів, використання основних законів механіки і сучасних методів комп’ютерних розрахунків. Експериментальні дослідження виконувалися в лабораторно-виробничих умовах із використанням натурних зразків та технічних засобів за розробленими і стандартними методиками. Результати теоретичних та експериментальних досліджень свідчать, що під час транспортування і контактування зернівок з робочими поверхнями ковшів, зворотнього зсипання, швидкості руху, затиснення і зіткнення відбувається суттєве збільшення макро- та мікротравмування насіння, що в кінцевому результаті негативно впливає на його якісні показники. Особливо це стосується зниження польової схожості насіння, що зменшує урожайність будь-якої зернової культури, а  відповідно зменшиться валове виробництво зерна. Дослідження свідчать, що руйнування матеріалу відбувається, якщо  механіча дія сил більша за міцність матеріалу, на який ці сили діють, тому розрахунковим шляхом необхідно визначати величину контактуючої сили в залежності від маси, швидкості, пружності тіл, а також зовнішніх факторів під час контактування. Напруження, що виникає від механічної дії та тиск на зернівку при зіткненні з робочими поверхнями і взаємоударяннях сприяють мікротравмуванню. Швидкість руху смуги, заповнення ковшів насінням, зворотнє висипання, площі поверхонь робочих органів, затиснення зернівок в зазорах між ковшем і смугою  та інші фактори у сукупності і взаємозв’язку з біологічними та механіко-технологічними властивостями насіння зернових культур впливають на травмування зернівок і їх якісні показники. Доведено, що мікротравмування зернівок у різних агрокліматичних зонах до завантаження ковшовими транспортерами знаходилося в межах 22,9–23,5%, а після траспортування ковшовими транспортерами досягло 45,3–46,4%,тобто збільшилося у два рази, а мікротравмування зросло на 21,8–23,5%. Без пошкоджень після розвантаження із ковшів залишилося 54,7% насіння озимої пшениці. Отримані дані можуть вважатися за доказову базу необхідності практичного використання ефективних та високопродуктивних і, одночасно, безпечних технічних засобів під час підготовлення насіння для забезпечення високих якісних показників і насамперед його схожості, що суттєво впливає на урожайність будь - якої зернової культури.