Дослідження та аналіз методів оптимального керування динамічними системами

Автор(и)

  • В.С. Ловейкін
  • Ю.О. Ромасевич
  • В.А. Голдун

Анотація

У статті розв’язана задача оптимального керування динамічною системою, яка описується диференціальним рівнянням другого порядку. Показаний зв'язок між відомими методами оптимального керування: варіаційним численням, принципом максимуму та динамічним програмуванням. Оптимальне керування знайдено у вигляді зворотного зв’язку при врахуванні обмежень на величину керування.

Посилання

Петров Ю.П. Вариационные методы теории оптимального управления / Ю.П. Петров. – Л.: Энергия, 1977. – 280 с.

Понтрягин Л.С.Принцип максимума в оптимальном управлении/Л.С.Понтрягин.–М.:Едиториал УРСС,2004.–64 с.

Беллман Р. Динамическое программирование [пер. с англ. ?.М. Андреева, А.А. Корбут, ?.В. Романовский, ?.Н. Соколов]. – М.: ?здательство иностранной литературы, 1960. – 400 с.

Красовский ?.?. Теория управления движением (линейные системы) / ?.?. Красовский. – М.: Наука, 1968. – 476 с.

Кротов В.Ф. Методы и задачи оптимального управления / В.Ф. Кротов, В.?. Гурман. – М.: Наука, 1973. – 389 с.

Федоренко Р.П. Приближенное решение задач оптимального управления / Р.П. Федоренко. – М.: Наука, 1978. – 488 с.

Черноусько Ф.Л. Вычислительные и приближенные методы оптимального управления / Ф.Л. Черноусько, В.Б. Колмановский // ?тоги науки и техники. Серия „Математический анализ”. – 1977. – № 14. – С. 101–166.

Завантаження

Номер

№ 185 (2013): Частина 1 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).