ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОПЛАЗМОВОГО НАПИЛЕННЯ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ КОНТАКТНИХ ВУЗЛІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ

Автор(и)

  • І.П. Радько

Анотація

Розглянуто особливості газоплазмового напилення для відновлення контактних вузлів електричних апаратів.

Посилання

Витязь П.А. Теория и практика газоплазменного напыления / П.А. Витязь, В.С. ?ванько. –Минск: Наука и техника, 1993. – 295с.

Кулик А.Я. Газотермическое напыление композиционных порошков / Кулик А.Я., Борнов Ю.С., Мидхин А.С. – Л.: Машиностроение, 1985. – 199 с.

Радько І.П. Обгрунтування технології відновлення і зміщення контакт- деталей електричних апаратів методом газоплазмового напилення / І.П. Радько // Науковий вісник НУБіП України . – 2014. – №194, ч2. – С. 90 –93.

Радько І.П. Структурні особливості спечених заготовок контакт-деталей композиційних матеріалів на основі срібла / І.П. Радько // Науковий вісник ТФАТУ. – Мелітополь, 2012. – Вип.2 – С. 103–107.

Завантаження

Номер

№ 209 (2015): Частина 2 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).