ОБГРУНТУВАННЯ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ПОСТА КЕРУВАННЯ ЗБИРАЛЬНОГО АГРЕГАТУ НА БАЗІ МОБІЛЬНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАСОБУ
Анотація
Експлуатація мобільних енергетичних засобів і агрегатів на їх базі вимагає значних психологічних та фізичних навантажень на оператора і впливає на рівень втомлюваності останнього та на показники ефективності виконання технологічних операцій. Використання мобільних енергетичних засобів на реверсі у складі збирального агрегату з начіпним технологічним модулем передбачає наявність зони посиленого візуального контролю, яка окреслюється горизонтальною площиною, що проходить через точку відліку (очі оператора) та площиною розташування променя, який виходить з точку відліку і проходить через точку перетину променя зору з опорною поверхнею, і розміри якої можуть обмежуватись обрисами агрегату, що потрапляють в цю зону. Дослідження, проведені з визначення розмірів таких зон і їх представлення у вигляді коефіцієнта оглядовості дозволили встановити, що вітчизняні енергозасоби конструктивно-компонувальної схеми близької до інтегральної мають значення оціночного показника на рівні 0,38…0,40, вітчизняні енергозасоби класичного компонування – на рівні 0,56…0,66, а кращі закордонні машини класичного компонування мають аналогічний показник на рівні 0,80…0,94, в той час як аналогічні показники для самохідних збиральних машин знаходяться в межах 0,86…0,89. Подальші дослідження, проведені з використанням макетного зразка переставного поста керування дозволили встановити, що оглядовість робочих органів збиральних машин, за умови роботи енергозасобу на реверсі, істотно залежать від розташування точки відліку, що обумовлює обладнання енергозасобу штатним реверсивним постом керування, розміщеним у зоні між заднім мостом і збиральною
машиною, або ж переставним реверсивним постом керування з можливістю його установки в зоні між заднім мостом і збиральною машиною.
Посилання
Погорілий Л. В. Сучасні проблеми землеробської механіки і машинознавства при створенні сільськогосподарської техніки нового покоління. Техніка АПК. 2004. №1-2. С. 6–7.
Кутьков Г. М. О технологических свойствах мобильных энергетических средств. Праці Таврійської державної агротехнічної академії. Мелітополь. 2006. Вип. 40. С. 140–148.
Аруин А. С., Зациорский В. М. Эргономическая биомеханика. Москва. Машиностроение. 1988. 256 с.
Шотиков А. В., Кашуба С. А. Методика оценки параметров обзорности с.-х. тракторов и машин на стадии их проектирования. Тракторная энергетика в растениеводстве. Харьков. 1999. С. 159–162.
Шкарівський Г. В. До визначення розміщення поста керування енергозасобу орно-збирального типу. Механізація та електрифікація сільського господарства. Глеваха. 2002. Вип. 86. С. 260–263.
Шкарівський Г. В., Пожидаєв С. П. Порівняльні дослідження точності руху просапних агрегатів з різними конструктивно-компонувальними схемами i параметрами. Механізація та електрифікація сільського господарства. Київ. 1993. Вип. 77. С. 91–96.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
