ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН АГРОПРОМИСЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ

Автор(и)

  • М. В. Семененко Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

Анотація

У статті представлені результати дослідження елемента математичної моделі для розрахунку кількісного ризику здоров'ю населення, яке проживає на техногенно-навантаженої територіїї. Автор пропонує математичний інструмент, який дозволить зробити експрес-аналіз впливу канцерогену, що знаходиться в повітрі, на кількість онкологічних захворювань у популяції. Результати дослідження мають практичне підтвердження з високим ступенем адекватності. Вивчення 

запропонованих методів і моделей дозволить практикам і вченим на основі запропонованого математичного апарату аналізу (або подальшого розвитку) мінімізувати ризик і оптимально керувати ним, особливо в районах з високими техногенними навантаженнями.
Таким чином, даний підхід може бути застосований до аналізу, прогнозування та розробки заходів щодо забезпечення безпеки проживання населення на техногенно – напружених територіях.

Посилання

Семененко М. В. Антропогенно-нагруженнаятерритория и риск для здоровья населения. Градостроительство и территориальное планирование: научно-технический сборник. КНУБА. Киев, territorial planning: Scientific and technical. 2013. № 47. P. 563–569.

Семененко М. В. Вплив забрудненняатмосферного повітря антропогенними джерелами на здоров’я населення: монографія. Київ. НУБіП України, 2016. 405 с.

Aksoy М. Hematotoxicity and carcinogenicity ofbenzene. Environ. Health. Perspect. 1989. Vol. 82. P. 193–197.

Anderson B. A. Silver B. D. Infant mortality inSoviet Union: regional differences and measurement issues. Popul. and Develop.Rev. 1986. Vol. 12, №4. P. 705–738.

Babich H., Devanas M.A., Stotzky G. Themediation of mutagenicity and clastogenicity of heavy metals by physiochemical factor. Environ. Res. 1985. Vol. 37, №2. P. 253–286.

Csicsaky M. J., Roller M., Pott F. Risk modelling:which models to choose? Exp. Pathol. 1989. Vol. 37, №1-4. P. 198–204.

Comstock M. L. Diesel exhaust in theoccupational setting. Current understanding of pulmonary health effects. Clin. Lab. Med. 2008. Vol. 18. N24. P. 767–779.

Demmerle G., Arndt A. Le moteur diesel pourvehicules industriels et Penvironnement. Petrole et tehn. 1990. №535. P. 26–32.

Epstein S. S. Losing the War Against Cancer:Who's to Blame and What to Do About it. Int. J. Hlth. Serv. 1990. Vol. 20, №1. P. 53–57.

Семененко М. В. К вопросу оценки уровнятехногенной опасности транспортных потоков в городах. Містобудування та територіальне планування: науково-технічний збірник. КНУБА. Київ. 2012. №46. С. 498–501.

Семененко М. В. Автомобилізація тадовкілля: монографія. Київ. НУБіП України, 2017. 805 с. ISBN 978-617-7595-28-9.

Меньшиков В. В., Швыряев А. А. Опасныехимические объекты и техногенный риск: учебное пособие. Москва. 2003. 203 с

Завантаження

Опубліковано

2019-07-11

Номер

Том 9 № 3 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).