Аналіз впливу параметрів молотильного апарату зернозбирального комбайна на процес обмолоту зернових культур
Анотація
Анотація. Метою дослідження є на основі аналізу робочого процесу молотильного апарату зернозбирального комбайна встановити вплив основних його параметрів на ефективність процесу обмолоту зернових культур. Об’єктом дослідження є робочий процес барабанного молотильного апарату зернозбирального комбайна. Предметом дослідження є взаємозв’язок між параметрами молотильного апарату зернозбирального комбайну і показниками ефективності обмолоту зернових культур.
Моделювання роботи молотильного апарату полягає в дослідженні виділення зерна із колоса внаслідок удару і витирання зерна при русі в молотильному зазорі, а також просіювання зерна через підбарабання.
При дослідженні процесу обмолоту і просівання зерна в молотильному апараті розглянуто кінетику процесу із урахуванням результуючої швидкості удару молотильного апарату по колосі та швидкості переміщення маси і тиску у молотильному зазорі. Взаємозв’язок між основними параметрами молотильних апаратів встановлено згідно аналізу показників технічної характеристики сучасних зернозбиральних комбайнів із інформаційних проспектів фірм.
Результати: отримано модель протікання процесу обмолоту із урахуванням кожного із етапів; встановлено нерівномірність обмолоту та просіювання зерна в молотильному зазорі по довжині підбарабання; встановлено взаємозв’язок між основними параметрами молотильних апаратів сучасних зернозбиральних комбайнів.
Ключові слова: зернозбиральний комбайн, обмолот, просіювання, молотильний апарат, підбарабання, параметри
Анотація. Метою дослідження є на основі аналізу робочого процесу молотильного апарату зернозбирального комбайна встановити вплив основних його параметрів на ефективність процесу обмолоту зернових культур. Об’єктом дослідження є робочий процес барабанного молотильного апарату зернозбирального комбайна. Предметом дослідження є взаємозв’язок між параметрами молотильного апарату зернозбирального комбайну і показниками ефективності обмолоту зернових культур.
Моделювання роботи молотильного апарату полягає в дослідженні виділення зерна із колоса внаслідок удару і витирання зерна при русі в молотильному зазорі, а також просіювання зерна через підбарабання.
При дослідженні процесу обмолоту і просівання зерна в молотильному апараті розглянуто кінетику процесу із урахуванням результуючої швидкості удару молотильного апарату по колосі та швидкості переміщення маси і тиску у молотильному зазорі. Взаємозв’язок між основними параметрами молотильних апаратів встановлено згідно аналізу показників технічної характеристики сучасних зернозбиральних комбайнів із інформаційних проспектів фірм.
Результати: отримано модель протікання процесу обмолоту із урахуванням кожного із етапів; встановлено нерівномірність обмолоту та просіювання зерна в молотильному зазорі по довжині підбарабання; встановлено взаємозв’язок між основними параметрами молотильних апаратів сучасних зернозбиральних комбайнів.
Ключові слова: зернозбиральний комбайн, обмолот, просіювання, молотильний апарат, підбарабання, параметри
Посилання
Липкович Э. ?. Процессы обмолота и сепарации в молотильных аппаратах зерноуборочных комбайнов. Зерноград, 1973. 168 с.
Кленин Н. ?. ?сследование вымолота и сепарации зерна. Диссертация доктора технических наук. Москва. 1977. 424 с.
Алферов С. А., Багринец B. C. Обмолот и сепарация зерна в молотильных устройствах как вероятный процесс. Тракторы и сельхозмашины. 1972. №4. С. 10–13.
Жалнин Э. В. Методические вопросы построения общей теории процессов обмолота и сепарации зерна в зерноуборочных комбайнах. Науч.-тех. бюллетень В?М. 1982. Вып. 52. С. 22–29.
Занько М. Д., Нєдовєсов В. І. Аналітичне моделювання втрат зерна за молотаркою в залежності від умов роботи зернозбирального комбайна. Механізація та електрифікація сільського господарства. 2013. Вип. 97. C. 483–488.
Антипин В. Г., Коробицын В. М. О перемещении обмолачиваемой культуры по подбарабанью/ Механизация и электрификация социалистического сельского хозяйства. 1979. № 8. С. 7–9.
Bernhardt G., Bischoff L., Herlitzius T. Maschinenuntersuchung funktionaler Baugruppen von Mähdreschern. Agrartechnische Forschung. 2 (1996). H. 2. 138–143.
Дудак С. М., Грицака О. М., Спірін А. В. Кінетика процесу вимолоту зерна зернозбиральними комбайнами. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2015. №1(89). Том 1. С. 53–56.
Klochkov A. V., Gusarov V. V., Kuboń M., Kamińsk J. R. Threshing and drain separating mechanism with differentiate concave for intensification of threshing and drain separation. Agricultural Engineering. 2017. Vol. 21. No 3. P. 29–45.
Смолінський С. В. Аналіз взаємозв’язку між базовими параметрами сучасних зернозбиральних комбайнів. Вісник ХНТУСГ імені Петра Василенка. Харків. 2010. Вип. 93 Т. 1. С. 182–186.
Босой Е. С., Верняєв О. В., Смирнов ?. ?. Теория, конструкция и расчет сельскохозяйственных машин. Москва. Машиностроение, 1978. 568 с.
Крагельский ?. В., Алисин В. В. Трение, изнашивание и смазка: Справочник. Москва. Машиностроение, 1978. Книга 1. 400 с.
Бышов Н. В., Сорокин А. А. Принципы и методы расчета и проектирования рабочих органов комбайнов. Рязань, 1999. 135 с.
Проспекти фірм Claas, John Deere, Messey Fergueson, New Holand, Sampo.
Занько М. Д., Нєдовєсов В. І. Графічне і математичне моделювання показника об’єм бункера зернозбирального комбайна. Механізація і електрифікація сільського господарства. 2012. Вип. 96. С. 240–246.
Referentes
Lipkovich, E. I. (1973). Threshing and separation processes in threshing machines of combine harvesters. Zernograd, 168.
Klenin, N. I. (1977). Research of threshing and grain separation. Мoskva, 424.
Alferov, S. A., Braginetz, V. S. (1972). Threshing and grain separation in threshing mechanism as probable process. Tractors and agricultural machinery, 4, 10-13.
Zhalnin, E. V. (1982). Methodical points for the general theory of threshing and grain separation in grain harvester combines. Scientific and technical table of the Union institute of agricultural mechanization, 52, 22-29.
Zanko, M. D., Nedovesov, V. I. (2013). Analytical modeling of grain losses after threshing mechanism depending on the conditions of the combine harvester operation.Mechanization and electrification of agriculture, 97, 483-488.
Antipin, V.G., Korobizyn, V. M. (1979). About the movement of threshing culture on concave. Mechanization and electrification of socialist agriculture, 8, 7-9.
Bernhardt, G. Bischoff, L., Herlitzius, T. (1996). Machine research of functional parts of combine harvesters. Agrotechnical research, 2, 138-143.
Dudak, S. M., Grytzaka, O.M., Spirin, A. V. (2015). Kinetics of the grain threshing process in combine harvesters. Scientific papers of Vinnytsia National Agricultural University, 1(89), 1, 53-56.
Klochkov, A. V., Gusarov, V. V., Kuboń, M., Kamiński, J. R. (2017). Threshing and drain separating mechanism with differentiate concave for intensification of threshing and drain separation. Agricultural Engineering, 21, 3, 29-45.
Smolinskyi, S. V. (2010). Analysis of the relationship between the basic parameters of modern combine harvesters. Herald of Harakov National Technical P.Vasilenko University of Agriculture, 93, 1, 182-186.
Bosoi, E. S., Vernyaev, O. V., Smirnov, I. I. (1978). Theory, design and determination of agricultural machinery. Moskva: Machinostroenie, 568.
Kragelskyi, I. V., Alisin, V. V. (1978). Friction, wear and lubrication. Moskva: Machinostroenie, 1, 400.
Byschov, N. V., Sorokin, A. A. (1999). Principles and methods for determination and designing of combine parts. Razan: RGSHA 135.
Brochures of firms Claas, John Deere, Messey Fergueson, New Holand, Sampo.
Nedovesov, V. I., Zanko, M. D. (2012). Graphic and mathematical modeling of tank volume for grain harvester. Mechanization and electrification of agriculture, 96, 240-246.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
