АНАЛІЗ ДЕНДРОФЛОРИ В ЛАНДШАФТНОМУ ДИЗАЙНІ СТАРОВИННОГО ПАРКУ СЕЛИЩА НЕМІШАЄВЕ
Анотація
аналіз липового парку в селищі Немішаєве. Дендрофлора парку включає 36 видів та 5 декоративних форм рослин з 22 родів, 13 родин. Провідні родини Rosaceae (6 видів), Tiliaceae (2), Aceraceae, Caprifoliaceae, Pinaceae (по 4 види). Провідні роди Tilia (5 видів), Acer та Ulmus (по 4 види). Кількісно переважають Celtis occidentalis L. (14,7%), Philadelphus pubescens Loisel. (14,1%), 13 видів представлені 1 рослиною. У парку є ex situ 5 екз. 3 видів, які підлягають охороні на державному і міжнародному рівні. У парку зростає 42 дерева 10 порід з діаметром стовбура понад 50 см. Найбільші розміри стовбура у Tilia platyphyllos (84 см Tilia cordata (64 см), Quercus robur (57 см). Аналіз дендрофлори свідчить про цінність парку, як об’єкту природно-заповідного фонду України.Посилання
Мосякін С. Л. Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та положення у філогенетичній системі. Укр. ботан. журн. 2013. Том 70, № 3. С. 289–307.
Музика Г. І., Грабовий В. М. Методологія збереження та збагачення високодекоративних й екологічно ефективних зелених насаджень в історичних парках. Актуальні проблеми озеленення населених місць: освіта, наука, виробництво, мистецтво формування ландшафту: Матер. ІІ Міжн. наук.-практ. конф., 4–6 червня 2014 р. Біла Церква, 2014. С. 76–79.
Київська область. Природно-заповідний фонд Української РСР. Київ : Урожай, 1986.
Леоненко В. Б., Стеценко М. П., Возний Ю. М. Додаток до атласу об’єктів природно-заповідного фонду України. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2003. 142 с.
Ткаченко Л. Г., Романова Е. П., Пронько Г. Г., Дульская Н. Л. ?сторическая справка становлення и развития Немешаевского завода биохимических препаратов. Немешаево, 1989. 56 c.
Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. Київ : Вид-во Київського ун-ту, 1960. 176 с.
Національний атлас України. Київ : ДНВП «Картографія», 2009. 440 с.
Карта ґрунтів Української РСР. 1969. М 1 : 200 000.
Кохно М. А. Каталог дендрофлори України. Київ : Фітосоціоцентр, 2001. 72 с.
Доброчаева Д. Н., Котов М. ?., Прокудин Ю. Н. Определитель высших растений Украины. Киев : Наукова думка, 1987. 548 с.
Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. Ленинград : Наука, 1978. 274 с.
Колесников А. ?. Декоративная дендрология. Москва : Лесная промышленность, 1974. 745 с.
The IUСN Red List of Threatened Species. 2012.2. Режим доступу: http://www.iucnredlist.org.
Серебряков ?. Г. Морфологическая экология растений. Москва: Высшая школа, 1962. 378 с.
Червона книга України. Рослинний світ. За ред. Я. П. Дідуха. Київ: Глобал консалтинг, 2009. 912 с.
Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. N. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. 346 р.
Гульчак В. П. Матеріали детального обстеження лісового насадження в заводському парку смт. Немішаєве Бородянського району Київської обл. (13.03.2006). Укрдержліспроект. 2006. 19 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).