Розробка високоякіних конструкційних сталей
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2019.03.159Ключові слова:
конструкційна сталь, хімічний склад, термічна обробка, механічні властивості, прогартованість, втомна міцність, холодостійкість, в’язкість руйнування, зносостійкість.Анотація
На підставі комплексних аналітичних і експериментальних досліджень процесів кристалізації з рідкого стану і перекристалізації в твердому визначені основні фізико-хімічні і фазові параметри конструкційних сталей, що містять до 0,4 мас.% С; 3% Si, Mn і Cr; 0,035% N; 0,3% V і встановлені якісні закономірності їх впливу. Ці закономірності дають можливість аналітично прогнозувати хімічні склади і умови термічної обробки виливків і поковок з конструкційних сталей з необхідною комбінацією ливарних і механічних властивостей, прогартованості, втомної міцності, холодостійкості, ударної в'язкості, абразивної зносостійкості, термостійкості і стійкості до розвитку зворотної відпускної крихкості. Результати проведених досліджень показали, що низько- і середньолеговані марганцем, кремнієм і хромом конструкційні стали в поєднанні з нітрид-ванадієвим зміцненням мають значний потенціал фізико-механічних властивостей, який реалізується при комплексній оптимізації їх хімічного складу, розкислення, виду і умов термічної обробки. Вплив цих факторів екстремальний і настільки неоднозначний, що може бути ефективно оптимізований тільки комп'ютерним експериментом за встановленими залежностями, які є теоретичною основою комп'ютерного металознавства конструкційних сталей. Дослідження численних конструкційних сталей показує, що комп'ютерна розробка їх хімічного складу, умов розкислення і термічної обробки забезпечує створення нового класу економнолегованих сталей з унікальним поєднанням міцності, пластичності та експлуатаційних властивостей. Наведені приклади оптимальних режимів термічної обробки виливків і поковок для досягнення таких властивостей.Посилання
Yavoisky V. I., Bliznyukov S. A., Vishkarev A. F. (1979). Inclusions and gases in steels. Moscow. Metallurgy.
Averin V. V., Revyakin A. V., Fedorchenko V. I., Kozina L. N. (1976). Nitrogen in metals. Moscow. Metallurgy.
Andronov V. N., Chekin B. V., Nesterenko S. V. (1977). Liquid metals and slags. Handbook. Moscow. Metallurgy.
Banny O. A., Budberg P. B., Alisova S. P. (1986). State diagrams of binary and multicomponent iron-based systems: Ref. ed. Moscow. Metallurgy.
Kolachev B. А. (1985). Hydrogen fragility of metals. Moscow. Metallurgy.
Durynin V. А., Solntsev Yu. P. (2006). Research and improvement of production technology with the aim of increasing the resource of steel products from large forgings of responsible purpose. Sanct-Peterburg: Himizdat.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).