Встановлення фактичного діаметра дросельного отвору колектора в залежності від інтенсивності молоковіддачі та діаметра молочного шланга
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2019.04.113Ключові слова:
молокопровід, доїльний апарат, колектор, режим транспортування, молочний шланг, дроселюючий отвір, втрати тиску.Анотація
Одним із основних процесів у молочному скотарстві вважається процес доїння корів, у загальних затратах на виробництво молока його частка складає біля 70%. Доїльні установки, які сьогодні використовуються в Україні, суттєво відрізняються одна від одної як за конструкцією, так і за організацією технології доїння. Ні одна машина, яку сьогодні використовують в агропромисловому комплексі не контактує так близько з живим організмом, як доїльний апарат. І тому недоліки конструкції негативно впливають на фізіологічний стан тварини та якість отриманого молока.
Технологія виробництва на молочній фермі повинна відповідати сучасним вимогам і забезпечувати рентабельне отримання високоякісного молока з ощадним ставленням до збереження здоров’я тварин. Якість молока залежить від багатьох факторів: кормової бази, умов утримання, санітарного стану та технічних характеристик обладнання. За статистичними даними в нашій країні господарствами різних категорій виробляється молока екстра ґатунку близько 16 %, вищого ґатунку – 35 % та першого ґатунку на рівні 40 %. Важливим є збереження якості молока при машинному доїнні. Існує проблема виведення видоєного молока з молокозбірної камери колектора у верхній молокопровід (для доїльних установок типу «молокопровід»), особливо це стосується процесу машинного доїння високопродуктивних корів, коли має місце несвоєчасне відведення молока із колектора та пульсація потоку в молочному шлангові. За даними досліджень, встановлено, що при доїнні у верхній молокопровід втрати молочного жиру становлять від 0,16 % до 0,3 %. Крім того, збовтування молока в молочних шлангах створює багато піни, вміст жиру в якій досягає 12–15 %. Причиною є недотримання та порушення технології доїння. Це вимагає посилення уваги до технології доїння, оскільки через її порушення, втрати молока можуть становити від 25 % до 30 %, та у результаті неповного видоювання молока із вим’я втрачається до 12 % його жирності.
Посилання
Paliy A. (2016). Influence of dairy systems of arbitrary establishments on young consumers. Livestock of Ukraine. № 9. 20-22.
Hovinen M., Piorola S. (2011). Invited review: Health of dairy cow's udder in automatic milking. Journal of Dairy Science. T. 94. 547-562.
https://doi.org/10.3168/jds.2010-3556
Konovalova A. (2009). Comparative analysis of the use of modern dairy system. Agrarian Herald of the Urals. No. 4 (53). 65-67.
Kalmykova O., Ananeva T. (2011). Milking technology and milk quality. Livestock of Russia. 41-42.
Galicheva, M, Dohuzhev, Yu., Golovan, V. (2009). Ways to reduce milk loss during milking in the milk line. New technology. № 3. 12-16.
Kosheev P. (2006). Dairy productivity of cows depending on the modes of milking. News of the Orenburg State Agrarian University. №12. 1 (Volume 4).
Fedosenko E. (2011). Influence of milking equipment on the quality composition of milk. Dairy Gazette. №4. 47-50.
O'Callaghant E. J. (2004). A note on the effects of teat-end vacuum on milking characteristics. Irish Journal of Agricultural and Food Research. №43. 265-269.
O'Callaghant E. J. (2004). Effects of the design of a milking unit on vacuum variations during simulated milking. Irish Journal of Agricultural and Food Research. №43. 237-245.
Medvedsky O., Achkevych V., Achkevych O. (2018). Determination of the influence of collector milk chamber parameters on the milking machine operating modes. Scientific horizons. Zhytomyr National Agro-Ecological University. No. 4 (67). 45-50.
https://doi.org/10.33249/2663-2144-2018-67-4-45-50
Medvedsky O., Achkevych O., Achkevych V. (2018). Establishmen of the structural-technological scheme of the collector of the milking machine. Machinery & Energetics. Vol. 9, No. 1 4. 171-190
Achkevych O., Achkevych V. (2019). Setting the parameters of the milk transport system from the collector to the milk line. Bulletin of the Kharkiv National Technical University of Agriculture named after Peter Vasylenko. №201. 28-38.
Fenenko A. (2014). Biotechnical system of milk production. Theory and Practice: Monograph. 192.
Achkevych O., Achkevych V. (2018). Analysis of the designs of milk clasters of milking machines and their influence on the quality of the milk obtained. Scientific journal "Technical service of agro-industrial, forestry and transport complexes" of Kharkiv National Technical University of Agriculture named after Petro Vasylenko. No. 12. 134-140.
Golub G., Medvedskiy O., Achkevych V., Achkevvch O. (2018). Establishment of rational structural and technological parameters of the milking machine collector. Eastern European Journal of Enterprise Technologies. 2018. Vol. 91. No. 1. 12-17.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).