Вплив конструктивно-режимних параметрів на формування повітряного потоку обчісувальнoї жниварки
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2020.01.021Ключові слова:
жниварка обчісувального типу, бітер-відбивач, обчісувальний барабан, повітряний потік, коструктивно-режимні параметри.Анотація
При розробці жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обґрунтування конструктивно-режимних параметрів, що зумовлює підвищення якості виконання технологічного процесу збирання врожаю у сучасних технологіях виробництва. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено, що на протікання технологічного процесу двобарабанної жниварки обчісувального типу суттєвий вплив має повітряний потік, який утворюється при роботі в її області бітером-відбивачем та обчісувальним барабаном. Дослідження течії повітря в області двобарабанного пристрою проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісувального типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісувального барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-режимні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісувального типу шляхом обґрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені.Посилання
Pogorelyj L. V. (2003). Forecast of the development of technologies and techniques for grain harvesting for the first quarter of the 21st century. L. V. Pogorelyj, S. N. Koval. Perspektivnye tehnologii uborki zernovyh kultur, risa i semyan trav: sb. dok. mezhdunar. nauch.-tehnich. konf. Melitopol: TGATA, 17-21.
Sysolin P. V. (2008). Problems and prospects of introduction of grain harvesting technologies in Ukraine by grain combing method. P. V. Sysolin, I. Ivanenko. APC Technique. № 5. 24-29.
Lezhenkin A. N. (2010). Technology of harvesting grain by the method of combing the plants on the root: state and prospects. A. N. Lezhenkin, V. I. Kravchuk, A. S. Kushnarev. Doslidnickoe. 40-44.
Elektronnyj resurs / rezhim dostupa: http://ukragroserv.com.ua/katalog/ ochesyvayushaya_zhatka.
Elektronnyj resurs/ rezhim dostupa: http://www.shelbourne.com/3/products/1/ harvesting/31_stripper%20header/32_cvs.
Elektronnyj resurs/ rezhim dostupa: http://penzmash.ru/root/1504-2.
Yuan, J. (2007). Development of an Improved Cereal Stripping Harvester. J. Yuan, Y. Lan. Agricultural Engineering International: the CIGRE journal. Manuscript PM 07 009. Vol. IX. September, Rezhim dostupa: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/ download?doi=10.1.1.504.7187&rep=rep1&ty pe=pdf.
Mashkov A. M. (2011). Study of the air flow of a single-drum combiner MON-4-1 for threshing of cereals on the root. Southern branch of the National University of Bioresources and Environmental Management of Ukraine "Crimean Agrotechnological University". Kyiv, № 138. 153-160.
Buryanov A. I. (2012). Modeling of the grain combing process with a single drum header. A. I. Buryanov, M. A. Buryanov. Mechanization and Electrification of Agriculture, № 4. 2-5.
Buryanov M. A. (2014). The formation of air flow in the conveying channel of the combustion device. M. A. Buryanov, I. V. Chervyakov. Scientific Journal KubGAU, №96 (02).
Fustochenko A. Yu. (2014). Investigation of the airflow created by the combing reaper drum. Agricultural machines and technologies. Moscow, №1. 23-25.
Mashkov O. M. (2002). Substantiation of parameters of the biter-reflector of the computing device for threshing of cereals on the root. Author's abstract Cand. tech. Sciences: 05.05.11, Lugansk, 18.
Iguchi Manabu, Ilegbusi Olusegun J. (2014). Basic Transport Phenomena in Materials Engineering. Springer. 260.
https://doi.org/10.1007/978-4-431-54020-5
Bai C., Gosman A. D. (2005). Development of methodology for spray impingement simulation. SAE Technical Paper Series. 2005. 21.
Wallin S. (2000). Engineering turbulence modeling for CFD with a focus on explicit algebraic Reynoldce stress models. Doctoral thesis. Norsteds truckeri, Stockholm, Sweden. 124.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).