Аналіз стійкості руху боронувальної секції
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2020.02.095Ключові слова:
пар, боронування, боронувальна секція, кут повороту, стійкість рухуАнотація
У статті розглянуто динаміку функціонування у поздовжньо-вертикальній площині однієї причіпної боронувальної ланки (секції), призначеної для обробітку парів. За оцінювальний показник прийнято відхилення цієї динамічної системи від горизонтального положення. Теоретичними дослідженнями установлено, що чим менша значина відстані між рядами зубів боронувальної ланки, тим меншим як за амплітудою, так і часом (тобто фазою) є відхилення ґрунтообробного знаряддя від рівноважного стану. При збільшенні координати виносу точки кріплення повідків борони з 0 до 0,2 м кут її відхилення від горизонтального положення і час виходу до нового рівноважного стану зменшуються практично вдвічі, що є бажаним результатом. Аналітичним шляхом установлено, що за раціональних конструктивних параметрів боронувальної секції значина кута її повороту у поздовжньо-вертикальній площині не перевищуватиме - 3о, а її вихід до нового рівноважного стану становить при цьому не більше 16 с. На агрофонах легкого гранулометричного складу, який характеризується малою значиною коефіцієнту опору вертикального переміщення робочих органів боронувальної ланки у ґрунті, час виходу боронувальної ланки до рівноважного стану суттєво зменшується з 16 до 0,7 с.Посилання
Nadykto V. T., Tikhovod M. A. (2020). The role of vapors in the preservation and accumulation of soil moisture. Proceedings of the Tavriya State Agrotechnological University. Vol. 20. Issue 2. P. 3-23.
Kolomiets A. P. (1974). Harrow-cultivator on beet plantations. Sugar beet. №3. P. 14-16.
Radchenko A. G. (1972). Theoretical foundations of layer-by-layer tillage. Questions of agricultural techniques for obtaining high yields. Kyiv. VNIS. P. 28-32.
Unusov G. S. (2001). Development of block-modular unit for pre-sowing tillage. MarSU. Yoshkar-Ola. 140 p.
Trufanov V. V. (1986). The results of the study of dental harrows of new design. Tractors and agricultural machinery. №4. P. 12-14.
Khalanskiy V. M., Khodaey D. (2005). The results of tests of experimental dental harrow with active working bodies. Tractors and agricultural machinery. №11. P. 9-12.
Bosoy E. S., Vernyaev O. V., Smirnov I. I., etc. (1977). Theory, design and calculation of agricultural machinery. Ed. E. S. Bosoy. Moscow. Mechanical engineering. 568 p.
Bulgakov V. M., Yaremenko V. V., Chernish O. M., Berezoviy M. G. (2017). Theoretical mechanics: textbook. Kyiv. Center for Educational Literature. 640 p.
Zhuk A. F. (2013). Study of tillage wedge with soil growth. Mechanization and electrification of agriculture. Vol. 97. P. 28-33.
Bronshteyn I. N., Semendyaev K. A. (1981). Handbook of mathematics for engineers and university students. Moscow. Science. 720 p.
Samoylenko A. M., Perestuk M. O., Parasuk I. O. (2003). Differential equations. Kyiv. Lybid. 600 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
