Обґрунтування зміни конструкції корпусу вакуумного насосу
DOI:
https://doi.org/10.31548/machenergy2021.01.061Ключові слова:
вакуумний насос, корпус, ротор, продуктивність, пластина, споживана потужність.Анотація
Виробництво молока тісно пов’язане з технологічним процесом доїння. Операції, які задіяні у цьому процесі, потребують високої відповідальності та є досить трудомісткими. Економічна ефективність процесу доїння залежить не тільки від кваліфікації операторів, а в значній мірі визначається технічною досконалістю засобів механізації, що при цьому використовуються. Адже вакуумний насос, який входить до складу будь-якої доїльної установки, має вагомий вплив на продуктивність останньої. Від кількості забраного повітряного середовища залежить робота виконавчих елементів доїльних машин, а також транспортування видоєного молока. Досконалість конструкції вакуумного насоса має вплив на енергомісткість процесу доїння.
Зроблено аналіз вакуумних насосів, які використовуються у технологічному процесі машинного доїння. Проведені дослідження, і літературні джерела свідчать, що найбільшого поширення набули механічні ротаційні вакуумні насоси, це пояснюється рядом техніко-економічних показників. Питома енергоємність ротаційного пластинчатого вакуумного насоса залежить від величини встановленого робочого вакууму і частоти обертання ротора. У більшості ротаційно-пластинчатих вакуумних насосів конструкція корпусу передбачає рух повітря крізь впускний патрубок до впускного вікна та максимально не заповнює простір між двома лопатками. При виході повітря не забезпечується швидкий вихід крізь випускне вікно. Вказані недоліки усуваються тим, що в кінці (за напрямом руху ротора) впускного вікна розміщено поперечний паз. Для ефективного виведення повітря з насосу, випускне вікно, на початку (за напрямом руху ротора), має поперечний паз, розміри пазів становлять 4/5 від ширини корпусу вакуумного насоса та неменше 1/2 від ширини відповідного вікна.
Запропонована конструкція корпусу вакуумного насоса дає можливість підвищити продуктивність на 7-12 % та знизити споживану потужність на урухомлення 8-10 %, крім цього спостерігається зниження нагрівання корпусу до 67-74 0С.
Посилання
Revenko I. I., Revenko Y. I. (2015). Improvement of vacuum installation of milking units. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Engineering and energy of agro-industrial complex. 212(1). 108-113.
Revenko I. I., Braginets M. V., Khmelovsky V. S. (2018). Machinery and equipment for animal husbandry. Кyiv. TOV «TsP Komprint». 567.
Alferov A. I. (2007). Investigation of the process of damaging the impeller of a liquid ring vacuum pump of a milking unit. Bulletin of Petro Vasylenko Kharkiv National University of Agriculture. Kharkiv. 51. 246-252.
Alferov A. I., Grinchenko A. S. (2007). Service life tests and assessment of the durability of the milking machine vacuum pump impeller. Bulletin of Petro Vasylenko Kharkiv National University of Agriculture. Kharkiv. 61. 81-86.
Revenko I. I., Medvedsky O. V. (2012). Estimation of stability of technological characteristics of vacuum system of mobile milking installation. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Engineering and energy of agro-industrial complex. 170(1). 39-46.
Bjerring M., Rasmussen M.D. Vacuum fluctuations in the liner during automatic milking. Proceedings, First North American Conference on robotic milking, Toronto, Canada. 2002. Р. 64-66.
Häussermann A.A., Hartung E. (2010). Field study on teat-end vacuum in different milking systems and its effect on teat condition. Proceedings, Precision Dairy Management. The First North American Conference on Robotic Milking. 02.-05.03.2010. Toronto. Canada. 226-227.
Shevchenko I., Aliev E. (2013). Automated control systems for technical processes in dairy farming. Annals of Warsaw University of Sciences – SGGW. – Agriculture (Agricultural and Forest Engineering). 61. 41-49.
Kubina Ľ. Kováč Š. Decreasing energetic demands of vacuum pumps being used in machine milking with utilization of a frequency convertor. RES. AGR. ENG. 2002. № 48. Р. 103-111.
Dudin V. Y., Plotnitsky V. I., Aliyev E. B. (2013). Experimental studies of the air distribution phases of a rotary vane vacuum pump. Proceedings of the IX International Scientific and Practical Conference "Perspectives on Science and Technology 2013". Rolnictwo. Przemyśl. Nauka i studia. 32. 24-27.
Dudin V. Yu. (2008). Phases of air distribution of the rotary vacuum pump with tangential arrangement of plates. Geotechnical Mechanics: Interdepartmental. zb. Science. Proceedings of the Institute of Geotechnical Mechanics. MS Polyakova NAS of Ukraine. Dnepropetrovsk. 75. 254-258.
Linnik Y. O., Pavlenko S. I. (2014). Reduction of energy consumption of rotary vacuum pumps of milking installations. Technical systems and technologies of animal husbandry: Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture. Kharkiv. 144. 145-151.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).