АНАЛІЗ БІОФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНО-ХВИЛЬОВИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ НА РЕПРОДУКТИВНУ ЗДАТНІСТЬ КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА (LEPTINOTARSA DECEMLINEATA)

Автор(и)

  • І.І. СІЛІ

Анотація

Досліджено біофізичний вплив інформаційно-енергетичного електромагнітного поля для пригнічення репродуктивної здатності колорадського жука.

Посилання

Взаимодействие физических полей с живым существом / Е. Н. Нефедов, А. А. Протопопов, А. Н. Семенцов, А. А. Яшин. – Тула: ?зд-во Тул ГУ, 1995. – 231 с.

?смаилов Э.Ш. Биофизическое действие СВЧ-излучений / Э.Ш. ?смаилов – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 144 с.

Кисилев Р. ?. Влияние электромагнитных волн миллиметрового диапазона на инфекционную активность вирусных нуклеиновых кислот / Р. ?. Кисилев, Н. П. Залюбовская // Биоэнергетика. – 1973. – С. 215 – 216.

Макри Д. ?. ?сследования нетепловых резонансных эффектов мм- излучения как начало новой биофизики / Д. ?. Макри // ТИЭР. – 1980. – Т. 68, № 1. – С. 40 – 48.

Микроволновые технологи в народном хозяйстве. Внедрение. Проблемы. Перспективы: [сб. науч. работ / ред. акад. МА? Калинин Л. Г.]. – Одесса: ОКФА, 1966. – 108 с.

Нефедов Е.?. Взаимодействие физических полей с живыми существами / Нефедов Е.?., Протопопов А.А., Семенцов А.Н. – Тула: ?зд-во ТулГу, 1995.–250 c.

Панасенко В. ?. Некоторые данные по вопросу влияния электромагнитных полей на живые клетки / В. ?. Панасенко., В. В. ?гнатов, С. В. Богородицкая // Труды ин-та курортологии и физиотерапии. – М., 1971. –

№ 17. – С. 114 – 116.

Рахматулин Р.А. Электрофизические методы борьбы с вредителями сельскохозяйственных культур / Р.А. Рахматулин, С.С. Нугманов // Сборник науч. тр. Современные технологии, средства механизации и техническое обслуживание в АПК. – Самара, 2003. – С.81–83.

Рубин А.Б. Биофизика: в 2-х кн. Кн.2. Биофизика клеточных процессов / А. Б. Рубин. – М.: Высш. шк., 1987. – 303 с.

Савельева Э.Н. Обоснование применения электромагнитного излучения в защите картофеля от колорадского жука: дис. … кандидата биологических наук: спец. 06.01.07/ Савельева Э.Н. – Кинель, 2010. – 125 с.

Черенков А.Д. Воздействие низкоэнергетических электромагнитных измерений на мембранный потенциал и объем клеток биологических объектов / А. Д. Черенков // Микроволновые технологии в народном хозяйстве. Внедрение. Проблемы. Перспективы. – К.: ТЕС, 2000. – С. 152 –155 с.

Эйди У.Р. Частотные и энергетические окна при воздействии слабых электромагнитных полей на живую ткань / У.Р. Эйди // ТИЭР, 1980. – Т. 68, № 1. – С. 128 – 147.

Яшин А.А. ?нформационно-полевая самоорганизация биосистем / А.А. Яшин // Вестник новых медицинских технологий. – 2000. – Т. VII, № 1. – С. 30 – 38.

Mayers С. Р. Depression of phagocytosis: a nonthermal effect of microwave radiation as a potential hazard to health / C. P. Mayers, L. A. Habeshav // Iuterat. J. Radiat. Biol. – 1973. – Vol 24, № 5. – Р.449 – 461.

Завантаження

Номер

№ 209 (2015): Частина 1 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).