ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ СТВОРЕННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНИХ АГРЕГАТІВ НА БАЗІ ЕНЕРГОЗАСОБІВ ІНТЕГРАЛЬНОГО КОМПОНУВАННЯ
Анотація
Викладено результати досліджень стосовно оцінювання впливу особливостей інтегральної конструктивно-компонувальної схеми енергозасобу, проведеного з допомогою критеріїв збирання агрегату, ремонтопридатності агрегату та функціонального насичення енергозасобу на створення машинно-тракторних агрегатів на його базі.
В результаті проведених досліджень встановлено, що конструктивно-компонувальна схема енергозасобу має значний вплив на показники, що характеризують ефективність комплектування агрегатів на його базі. Для технологічного процесу вирощування зернових культур встановлено, що для енергозасобів інтегральної конструктивно-компонувальної схеми найкращим є схемне рішення, яке передбачає наявність переставного реверсивного поста керування і дозволяє, за умови ефективного функціонування комбінованих агрегатів на їх базі та наявності машин і знарядь для створення необхідних агрегатів, отримати усереднені значення критеріїв збирання і ремонтопридатності агрегату на рівні 0,90, а критерію функціональної насиченості енергозасобу – на рівні 1,00. При цьому з метою вдосконалення конструкцій енергозасобів потрібно спрямовувати науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в напрямі створення необхідних засобів та умов агрегатування енергетичного модуля з технологічними модулями, що і може скласти напрями подальших наукових розвідок з даної проблеми.
Посилання
Погорілий Л. В. Сучасні проблеми землеробської механіки і машинознавства при створенні сільськогосподарської техніки нового покоління / Л. В. Погорілий // Техніка АПК. – 2004. – № 1–2. – С. 6–7.
Кутьков Г. М. О технологических свойствах мобильных энергетических средств / Г. М. Кутьков // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь. – 2006. – Вип. 40. – С. 140–148.
Нелюбов А. ?. Универсализация сельхозмашин / А. ?. Нелюбов,
А. М. Кругляков // Тракторы и сельскохозяйственные машины. – 1977. – № 12. – С. 10–18.
Кальченко Б. ?. Анализ универсальности тракторов и самоходных машин /
Б. ?. Кальченко, А. Е. Писаренко, О. М. Сидоренко, В. Г. Евтенко // Тракторы и сельскохозяйственные машины. – 1997. – № 1. – С. 21–23.
Шкарівський Г. В. До питання оцінки конструктивно-компонувальних схем еннергозасобів / Г. В. Шкарівський // Вісник аграрної науки. – 2001. – № 9. –
С. 52–54.
Компоновка тракторов [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://vostok-agro.info/dokumentaciya/komponovka-traktorov.html.
Шкаровский Г. В. Классическая конструктивно-компоновочная схема МЭС – состояние и пути развития / Г. В. Шкаровский // MOTROL. Commission of Motorization and Energetics in Agriculture. – 2015. – Vol. 17. – No 3. – Р. 123–128.
Сигорский В. П. Математический аппарат инженера / В. П. Сигорский. – К.: Техника, 1977. – 768 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).