ПОБУДОВА ДОРАДЧОЇ СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ НА ОСНОВІ БАЗИ ЗНАНЬ
Анотація
Наведено методику побудови дорадчої системи на основі елементів бази знань щодо діагностування зернозбиральних комбайнів, яка базується на зовнішніх ознаках і містить інформацію про відмови гідравлічної системи зернозбиральних комбайнів, їх причини та методи усунення.
Експлуатація комбайна забезпечується оператором – комбайнером, який зазвичай володіє лише поверхневими знаннями щодо конструкції, будови та технологічного процесу роботи машини і ще більш обмеженими знаннями і навиками управління технічним станом (як відомо, нестача і низький рівень кваліфікації кадрів – одна з найгостріших проблем сільськогосподарського виробництва). Це призводить до того, що найчастіше оператор не в змозі не тільки якісно і вчасно провести технічне обслуговування та заявочний ремонт, але навіть грамотно описати зовнішні прояви відмови і повідомити їх майстру-діагносту чи вірно ввести їх у дорадчу систему. Тому спілкування оператора та майстра-діагноста може нагадувати діалог лікаря з хворим: оператор перераховує «скарги» на машину, а діагност задає уточнюючі запитання з метою визначення зовнішніх ознак несправності і набору необхідних відомостей для подальшого діагностування. Даній зазначеній вище ситуації можна дати раціональне пояснення. Збільшення складності сучасних технічних та людино-машинних систем (наприклад, система «оператор – комбайн») призвело до того, що їх «поведінка» аналогічна поведінці живих організмів: у ній (системі) важко розібратися і виявити причинно-наслідкові зв'язки без глибоких знань про її будову і організацію всіх процесів. Непідготовлена людина може помітити тільки відхилення (або порушення) в поведінці за умови, що у нього сформовано суб'єктивне уявлення про поведінку.
Посилання
Клюев В. В. Технические средства диагностирования : справочник /
В. В. Клюев, П. П. Пархоменко, В. А. Абрамчук и др. // Под общ. ред.
В. В. Клюева. – М.: Машиностроение, 1989. – 672 с.
Алексеева Т. В. Техническая диагностика гидравлических приводов /
Т. В. Алексеева, В. Д. Бабанская, Т. М. Башта и др. // Под общ. ред.
Т. М. Башты. – М.: Машиностроение, 1989. – 264 с.
Липкович Э. ?. Некоторые проблемы автоматизации мобильной техники /
Э. ?. Липкович // Тракторы и сельскохозяйственные машины. – 2008. – №1. –
С. 17–23.
Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика /
В. Е. Гмурман // Учеб. пособие для втузов. ?зд. 5-е, перераб. и доп. – М., Высшая школа, 1977. – 479 с.
Надежность и эффективность в технике : справочник. В 10 т. / Ред. совет:
В. С. Авдуевский (пред.) и др. – М.: Машиностроение, 1987. – (В пер.). Т. 9. Техническая диагностика // Под общ. ред. В. В. Клюева, П. П. Пархоменко. –
с.
Димитров В. П. Гидрооборудование модельного ряда продукции ОАО «Ростсельмаш». Дон-1500Б, Дон-680, СК-5М-1 «Нива». Состав, техническое обслуживание и диагностика неисправностей / В. П. Димитров, Л. В. Борисова, Е. В. Димитров, К. Л. Хубиян // БелРусь, Ростов н/Д, 2003. – 804 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
