МЕТОДОЛОГІЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВАРИННИЦТВА
Анотація
Представлені концепція і методологія оптимізації параметрів біотехнічної системи виробництва продукції тваринництва, що є сукупністю біологічних і технічних елементів (об'єктів), де біологічні елементи (грунт, рослини, тварина, органічні матеріали і мікроорганізми, працівник) складають, визначену природою, біологічну систему взаємодії цих елементів,
в яку для підвищення еффективности їх функціонування (життєзабезпечення, продукування і відтворення) введені технічні елементи, що реалізовують з біологічними елементами під керуванням людини, технологічні процеси, функціонально-якісне наповнення яких визначає рівень еффективности взаємодії і реалізації потенціалу природних функцій біологічних елементов.
Концепцією проведення оптимізації параметрів біотехнічної системи є зростаюча ефективність забезпечення максимальної реалізації природних функції і генетичного потенціалу біологічних об'єктів при взаємодії їх в системі біологічних объктов з функціями техніко-технологічного забезпечення виробництва шляхом створення сприятливих умов функціонування цих об'єктів, з визначенням моделюванням якості функціонування цих об'єктів і системи в цілому відповідно до підвищення продуктивності тварин.
Критерієм, що визначає якість функціонування і розвитку технологічних процесів біотехнічної системи, являється стан і динаміка взаємозалежного розвитку потенціалу і якості функціонування біологічних об'єктів (елементів) і, як наслідок, системи в цілому. Показник якості функціонування біотехнічної системи визначається рівнями функціональних показників якості біологічних об'єктів з урахуванням пайового впливу цих елементів біотехнічної системи на її головну функцію – продуктивність тварин.
Посилання
Шацкий В. В. Концепция и методология совершенствования биотехнической системы животноводства / В. В. Шацкий // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. – Харків, 2016. – Вип. 157. – С. 111–118.
Шацький В. В. Основные направления инновационного развития технико-технологического потенциала животноводства Юга Украины / В. В. Шацький // Агропанорама. – 2012. – № 3. – С. 21–23.
Шацький В. В. Теоретико-методологические принципы анализа функционально-качественного наполнения технико-технологического обесечения свиноводства / В. В. Шацький, С. М. Коломієць // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. – Харків, 2013. – Вип. 132. – С. 130–138.
Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби / За ред.
В. М. Кандиби, І. І. Ібатулліна, В. І. Костенка. – Житомир: ПП «Рута». 2012. – 860 с.
Три системы оценки структурности корма: сырая и структурная клетчатка, показатель структуры корма и NDF, ADF, ADL / электронный ресурс: soft-agro.com/korovy/tri-sistemy-ocenki-struktury-korma-syraya-i.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).