Нелинейная нестационарная теплопроводность стенки при граничных условиях III рода

Автор(и)

  • Б. Х. Драганов

Анотація

NONLINEAR TRANSIENT HEAT CONDUCTION WALL IN KIND BOUNDARY CONDITIONS III

B.Draganov

 

The purpose of research - to develop a method for solving the nonlinear unsteady heat transfer through a single task and multi-layered wall.

Materials and methods of research. Experience has shown that for many materials the dependence of thermal characteristics of temperature is linear over a sufficiently wide range of temperature changes.

The zero approximation is obtained by zero values of these parameters. Physically, this means persistence thermal characteristics taken at 0 °C, and the task itself is a linear approximation of zero.

All three received the linearized problem will be solved by the method of finite integral transformations, since it allows you to move from image to the original is much easier than in other cases, the integral transformation.

The results of research. The paper presents a method for solving nonlinear transient heat conduction problems multilayered walls based on a joint small parameter method and finite integral transformation.

In order to develop a common methodology for calculating the non-linear thermo laminated walls should consider specific tasks.

 

Сonclusions

Analysis of the survey results according to thermal. characteristics of building materials on temperature showed the possibility of approximation by linear functions of the temperature range, typical for the real conditions of use of buildings. The coefficients on the temperature dependence of ε and β the thermal conductivity and specific heat capacity of the order of 10-3.

Посилання

Lykov, А. V. (1957). Konechnyye integral’nyye preobrazovaniya i ikh primeneniya k resheniyu zadach teploprovodnosti [The final integral transformations and their application to solving problems of heat conduction ]. Teplo – i massoobmen v protsessakh isperaniya. Moskow: Mosk. tekhnol. in-t pishchevoy prom-sti, 105–148.

Muchnik, G. F. Rubushov, I. D. (1970). Metody teorii teploobmena [Methods of heat transfer theory]. Moskow: Vysshaya shkola, CH.1, 288.

Аyzen, А. N., Nazarchuk, M. M., Chernykh, L. F. (1972). Metod malogo parametra v nelineynykh zadachakh teploprovodnosti [The small parameter method in nonlinear heat transfer problems]. Kyiv: Zon. NII eksperiment. Proyektirovaniya, 1, 153–160.

Draganov, B. Kh., Chernykh, L. F., Ferysh, А. R. (1991). Metodika rascheta teplovogo rezhima naruzhnykh ograzhdayushchikh konstruktsiy sel’kokhazyaystvennykh zdaniy [Methods of calculating the thermal regime of the external walling agricultural buildings]. Kyiv: USKHА, 126.

Lykov, А. V. (1967). Teoriya teploprovodnosti [The theory of heat conduction]. Moskow: Vysshaya shkola, 599.

Завантаження

Опубліковано

2017-03-15

Номер

№ 256 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).