ВПЛИВ ШОРСТКОСТІ ПОВЕРХОНЬ ІНСТРУМЕНТУ НА ТЕМПЕРАТУРУ В ЗОНІ РІЗАННЯ
Анотація
В статі проведений аналіз проблем, що виникають при підвищенні продуктивності процесу обробки матеріалів різанням в сучасному машинобудуванні.
Виходячи з того, що продуктивність процесу різання, в значній мірі, визначається саме швидкістю різання, підвищення якої дає можливість зменшити час обробки деталі. Але підвищення швидкості приводить до підвищення тертя, що підвищує температуру в зоні різання і цим обмежує можливість підвищення продуктивності процесу різання, через відповідну теплостійкість інструменту.
Зниження тертя між інструментом і заготовкою можливе за рахунок зниження шорсткості поверхонь інструменту, що надасть можливість підвищити допустиму швидкість обробки і, як наслідок, продуктивність процесу різання.
При цьому слід зважати на той фактор, що зниження шорсткості інструменту не вимагає значних матеріальних витрат. Це можливо зробити за рахунок використання фінішних методів обробки поверхонь інструменту, які безпосередньо контактують в процесі різання зі стружкою та поверхнями заготовки, також можливе використання електролітичного полірування.
Наведена методика визначення температури в зоні різання методом природної термопари, а також зусиль, що виникають в результаті взаємодії інструменту та заготовки.
Досліджено, як впливає шорсткість поверхонь інструменту на сили різання при точінні та температуру в зоні різання.
Визначено, що зниження температури в зоні різання за рахунок зниження шорсткості поверхонь інструменту дає можливість підвищити швидкість різання і, як результат підвищити продуктивність процесу різання.
Виведені математичні залежності, які дають можливість визначати, як впливає шорсткість поверхонь інструменту на температуру в зоні різання і сили різання при точінні.Посилання
Опальчук А. С., Афтанділянц Є. Г., Роговський Л. Л., Семеновський О. Є. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Ніжин. ПП Лисенко. 2013. 752 с.
Мазур М. П., Внуков Ю. М., Доброскок В. Л. Основи теорії різання матеріалів. Львів. Новий світ-2000. 2010. 422 с.
Кугультинов С. Д., Ковальчук А. К., Портнов ?. ?. Технология обработки конструкционных материалов. Москва. МГТУ им. Н. Э. Баумана. 2008. 672 с.
Справочник по конструкционным материалам : под ред. Т. В. Соловьева. Москва. МГТУ им. Н. Э. Баумана. 2005. 637 с.
Оськин В. А., Евсинов В. В. Материаловедение. Технология обработки конструкционных материалов. Кн.1. Москва. Колос. 2008. 447 с.
Киричок П. О., Роїк Т. А., Морозов А. С. Основи металознавства і порошкової металургії. Київ. НТУУ «КПІ». 2012. 128 с.
Розов Ю. Г., Сєліверстов І. А., Сошко В. О. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Херсон. Олді-плюс. 2010. 338 с.
Афтандилянц Е. Г., Пеликан О. А., Лихошва В. П., Ширяев В. В., Глушков Д. В., Клименко Л. М. Закономерности формирования абразивной износостойкости биметаллических оливок. Металл и литье Украины. 2012. № 7. С. 34—37.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).