АНАЛІТИЧНІ МОДЕЛІ ПАРАЛЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ СИСТЕМИ МАШИН РОСЛИННИЦТВА

Abstract

Методи оптимізації паралельних комплексів займають значне місце в комплексі як кількісні методи оптимізації параметрів об'єктів стандартизації. Прикладами паралельного комплексу є паралельні технологічні лінії, паралельно з'єднані елементи, схеми і т.д. Паралельний комплекс продукції системи машин рослинництва це набір кількох видів продукції, що володіє частковою взаємозамінністю.

Оптимальний паралельний комплекс продукції слід вибирати з урахуванням майбутнього зміни умов виробництва і використання (експлуатації) продукції. Таким чином, у стандартизації виникають саме динамічні моделі оптимізації, а не статичні. З допомогою таких динамічних моделей повинні вирішуватися питання, пов'язані з оптимальними моментами постановки продукції на виробництво, зміни модифікацій, зняття з виробництва та експлуатації і т.д. Ці питання мають вирішуватися одночасно з вибором оптимальних параметрів продукції. Статичні моделі оптимізації з'являються як результат спрощення вихідної динамічної моделі. Статичні моделі використовуються для отримання наближених результатів. Вони застосовуються тому, що для них простіше отримувати необхідні даний й простіше будувати обчислювальні процедури. Проте при цьому ускладнюється інтерпретація понять, що складають основу моделі, так як ці поняття можуть бути інтерпретовані по-різному в залежності від способу зведення вихідної динамічної моделі оптимізації до статичної. Більш того, для застосування готових статистичних моделей необхідно будувати досить складні, пристосовані до конкретних умов процедури визначення вихідних даних.