ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМИ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕТИНУ ҐРУНТОВОГО ТЕПЛООБМІННИКА
Abstract
За допомогою розробленої математичної моделі процесу теплообміну між ґрунтовим теплообмінником і масивом ґрунту, визначено тепловий потік в залежності від форми поперечного перерізу ґрунтового теплообмінника, а також часу функціонування геотермальної вентиляції. Встановлено, що на початковому етапі функціонування геотермальної вентиляції від збільшення площі теплообміну через застосування хвилястої форми поперечного перерізу теплообмінника є відчутний ефект у вигляді збільшення теплового потоку. Однак ефект від застосування хвилястої форми поперечного перерізу теплообмінника з часом зменшується, а потім взагалі зникає. Початковий етап функціонування геотермальної вентиляції має дуже нетривале значення і характеризується різким зниженням ефекту від застосування хвилястої форми поперечного перерізу теплообмінника. При сталому режимі функціонування геотермальної вентиляції тепловий потік від теплообмінника, що має круглу форму поперечного перерізу, перевищує тепловий потік від теплообмінників, що мають хвилясту форму. Це можна пояснити тим, що в теплообміні з ґрунтом повноцінно беруть участь лише вершини хвиль. Інша ж частина хвилястої поверхні практично не бере участь в теплообміні. Таким чином, кругла форма поперечного перерізу ґрунтового теплообмінника є енергетично оптимальної.
References
Бугаєвський В. М. Вплив середовища та технології утримання на продуктивність свиней / В. М. Бугаєвський, О. М. Остапенко, М. І. Данильчук // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Екологія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – Т. 132. – Вип. 119. – С. 59–61.
Ковязин А. С. Оптимизация режима работы грунтового теплообменника /
А. С. Ковязин, М. Ю. Ковязина // Механізація, екологізація та конвертація біосировини у тваринництві. – Запоріжжя, 2011. – Вип. 1 (7). – С. 114–123.
Ковязин А. С. Теоретическое определение тепловой мощности грунтового теплообменника / А. С. Ковязин, ?. Г. Величко, Д. А. Долгих // Механізація, екологізація та конвертація біосировини у тваринництві. – Запоріжжя, 2012. – Вип. 1 (9). – С. 56–63.
Лыков А. В. Теория теплопроводности / А. В. Лыков. – М.: Высшая школа, 1967. – 600 с.
Бронштейн ?. Н. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов / ?. Н. Бронштейн, К. А. Семендяев. – М.: Наука, 1986. – 544 с.
Acuña J. Characterization and Temperature Measurement Techniques of Energy Wells for Heat Pumps. MSc thesis Energy Technology / J. Acuña // Stockholm: KTH. – 2008. – 450 p.
Acuña J. Improvements of U-pipe Borehole Heat Exchangers. Licentiate thesis. Energy Technology / J. Acuña // Stockholm: KTH. – 2010. – 124 p.
Acuña J. Borehole resistance and vertical temperature profiles in coaxial borehole heat exchangers / Beier R., Acuña J., Mogensen P., Palm B. // Applied Energy. – 2013. – V. 102. – P. 665-675.
Sinziana Radulescu. Heat Transfer Coefficient Solver for a Triple Concentric-tube Heat Exchanger in Transition Regime / Sinziana Radulescu, Irena Loredana Negoita, Ion Onutu // REV. CHIM. (Bucharest). – 2012. – No. 8. – P. 820–824.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).