DISTRIBUTION OF BEE POLLEN GRANULES ACCORDING TO VIBRATION SPECTROSCOPIC MARKERS

Автор(и)

  • R. Bleha
  • M. Votochkova
  • A. Synytsya
  • J. Brindza

Анотація

The present work is devoted to the vibration spectroscopic
analysis of the distribution of bee pollen granules of four botanical species: Trifolium repens, Papaver somniferum, Brassica napus and Phacelia tanacetifolia. The suitability of FTIR spectroscopy in the near (NIR) and mid (MIR) infrared regions as well as FT Raman spectroscopy for the analysis of bee pollen granules and their classification according to botanical specie was evaluated.  The spectroscopic data obtained were statistically processed using principal component analysis (PCA). Each of these methods proved to be suitable for bee pollen classification on the basis of spectral differences. FT Raman spectra confirmed that the presence of carotenes significantly affected the colour of poppy bee pollen.

Завантаження

Номер

№ 223 (2015): (англ)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).