Генетичні фактори формування адаптації у великої рогатої худоби

Автор(и)

  • Б. Є. Подоба
  • О. Д. Бірюкова

Анотація

. При вдосконаленні генофонду порід великої рогатої худоби необхідно звертати увагу не лише на продуктивні  якості тварин, а й на формування адаптаційної здатності. З огляду на це актуальним є виявлення механізмів адаптації, які може забезпечувати не лише рекомбінаційна, а й мутаційна мінливість.

Метою роботи є визначення генетичних факторів формування адаптаційного потенціалу великої рогатої худоби за використання поліморфізму еритроцитарних антигенів системи В. Проаналізовано та узагальнено матеріали Української лабораторії імуногенетики з проведення імуногенетичної паспортизації бугаїв-плідників та ремонтного молодняку української  червоно-рябої молочної породи, які використо-вувалися  в процесі розвитку породи в племзаводах Черкаського регіону.

За основними антигенами системи В груп крові: B, G, O, P, Q, T, Y, A’, B’, D’, E’2, G’, I’, J’, K’, O’, P’, Q’, Y’, B’’,G’’ ідентифіковані генотипи плідників та їх потомства. Врахована частота відповідних алелів в цілому по породі та їх успадкування  в потомстві бугаїв-плідників, що інтенсивно використовувалися в стадах, з врахуванням відхилень фактичного від теоретичного розподілу за критерієм χ2.

Встановлено, що в українській червоно-рябій молочній породі алелі ВGYD’, BOA’J’K’O’ мають певну селективну перевагу, яку можна розглядати як результат маркірування генетичного матеріалу, більш адаптованого до конкретних умов розведення. Особливості успадкування альтернативних алелів системи В груп крові потомством бугаїв-плідників вказують на певну роль генетичного матеріалу, що ними маркірується, в процесах формування адаптаційного потенціалу тварин. Переважне успадкування одного з алелів розглянуте з точки зору презиготичного добору, який зумовлений різним ступенем поєднуваності гамет батьків.  Цим підтверджується положення, що алелі системи ЕАВ зчеплені з генами, які визначають конституційний тип великої рогатої худоби. Маркірування спадкової інформації алелями високополіморфної системи В груп крові створює передумови для теоретичного обґрунтування і запровадження принципів геноміки в селекційну практику.

Посилання

Генетико-селекційний моніторинг у молочному скотарстві [Текст] / М.В.Зубець, В. П. Буркат, М.Я.Єфіменко та ін.; за ред. В.П. Бурката. – К. : Аграр. наука, 1999. – 88 с.

Ефименко, М.Я. Роль генетических маркеров в системе геномной селекции [Текст] / М.Я. Ефименко, Б.Е. Подоба, О.Д. Бирюкова // Достижения в генетике, селекции и воспроизводстве сельскохозяйственных животных : материалы междунар. науч. конф. / Всерос. науч.-исслед. ин-т генетики и разведения с.-х. животных. – СПб., 2009. — Ч. 2. — С. 78-82.

Імуногенетичний моніторинг в племінному скотарстві України [Текст] / В.П.Алейніков, М.В. Дідик, Б.Є. Подоба та ін. // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. наук. зб. – К.: Аграр. наука, 2015. – Вип. 49. С. 141-148.

Кругляк, А.П. Українська червоно-ряба молочна порода – результат реалізації нової теорії у скотарстві [Текст] / А.П.Кругляк, О.Д.Бірюкова, Г.С.Коваленко, Т.О.Кругляк // Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. – К. : Аграр. наука, 2015. – Вип. 50. – С. 39-47.

Машуров, А.М. Генетические маркеры в селекции животных [Текст] : Автореф. Дис….д-ра биол.наук. – Л.,1985. – 44с.

Мисостова, Н.В. Аллели системы “В” групп крови как маркеры при изучении генотипа быка-производителя [Текст] / Н.В. Мисостова, Д.Т. Винничук, Б.Е.Подоба // Сельскохозяйственная биология. – 1974. – Т. 9, № 5. – С. 733-735.

Мікроеволюційні процеси в популяціях сільськогосподарських тварин [Текст] / В.П. Буркат, Б.Є. Подоба, І.В. Гузєв, К.В. Бодряшова // Фактори експе-риметальної еволюції організмів : зб. наук. пр. – К. : Логос, 2008. – Т. 4. – С. 3-8.

Подоба, Б.Є. Імуногенетичний моніторинг у селекційних процесах створення та вдосконалення порід сільськогосподарських тварин [Текст] / Б.Є. Подоба, І.С. Бородай, С.В. Овчарук, М.В.Гопка // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. наук. зб. – К. : Аграр. наука, 2007.– Вип. 41.– С. 171-180.

Подоба, Б.Є. Поліморфізм еритроцитарних антигенів і генетичні процеси в популяціях великої рогатої худоби [Текст] / Б. Є. Подоба, О. Д. Бірюкова // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. наук. зб. – К.: Аграр. наука, 2008. – Вип. 42. – С. 238-253.

Типы крови быков-производителей и коров используемых при выведении молочных и мясных пород крупного рогатого скота [Текст] : Каталог / Б. Е. Подоба, Г. А. Цилуйко, Е. ?. Данилков и др. – К. : Урожай, 1987. – 137 с.

Штомпель, М.В. Генетико-популяційні основи породної консолідації сільськогосподарських тварин [Текст] / Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. – К. : Аграр. наука, 1999. – Вип. 31-32. – С.285-286.

Завантаження

Опубліковано

2017-02-22

Номер

№ 236 (2016): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).