Настриги та фізико-механічні властивості вовни помісних ярок північнокавказької м'ясо-вовнової породи овець
Анотація
Наведено результати досліджень вовнової продуктивності м’ясо-вовнових ярок різних генетичних поєднань. Для проведення досліджень були використані чистопородні барани-плідники асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною (асканійський кросбред) і помісні вівцематки північнокавказької м'ясо-вовнової породи, які отримані на першому та другому етапах ввідного схрещування.
Метою досліджень було вивчення вовнової продуктивності м’ясо-вовнових ярок різних генетичних поєднань у СВК «Лабунський» Полонського району Хмельницької області.
Для дослідження було відібрано 10 голів помісних ярок (1/2 АК х 1/2 ПК) – І група, які отримані в результаті схрещування баранів-плідників асканійський кросбред з вівцематками північнокавказької породи, 10 голів помісних ярок (3/4 АК х 1/4 ПК) – II група, яких отримали в результаті схрещування баранів-плідників асканійський кросбред з помісними вівцематками північнокавказької породи (1/2 АК х 1/2 ПК) і 10 голів помісних ярок (7/8 АК х 1/8 ПК) – III група, отримані від схрещування баранів-плідників асканійський кросбред з помісними вівцематками (3/4 АК х 1/4 ПК).
Настриг немитої вовни у помісних ярок III групи становив 3,9 кілограм, що відповідно більше на 8,3 % і 2,6 %, у порівнянні з помісними ярками I і II груп. Слід зазначити про високий ступінь мінливості у піддослідних ярок (10,5-11,4 %) за настригами немитої вовни, що свідчить про їх високий генетичний потенціал, який проявляється в оптимальних умовах годівлі і утримання.
Найвищий вихід митої вовни був у помісних ярок третього покоління – 63,8 %, тоді, як у помісей першого і другого поколінь цей показник відповідно становив 60,5 % і 61,9 %. Зі збільшенням частки крові асканійських кросбредів у помісних тварин підвищувався вихід митої вовни.
За природною довжиною вовни помісні ярки III групи переважали відповідно на 9,2 % (P < 0,05) і 5,9 % помісних тварин I і II груп. У свою чергу, помісні ярки II групи недостовірно переважали за цим показником тварин I групи. За справжньою довжиною помісі III групи переважали, відповідно, своїх ровесниць I і II груп на 10,4 % (P < 0,05) і 6,5 % (P < 0,05). Сила звивистості у трьох групах піддослідних ярок була фактично однаковою і складала 25,2-26,6 %.
За класом тонини помісні ярки I групи належать до 58-50 якості, ярки II групи – до 56-50, а ярки III групи – до 50-48 якості.
Найміцнішою була вовна у помісних ярок III групи – 9,4 р. км. Найменш міцною була вовна у помісних ярок першого покоління, міцність якої склала 8,6 р. км розривної довжини.
Результатами досліджень встановлена доцільність схрещування маток породи північнокавказька з баранами-плідниками асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною (асканійський кросбред).
Посилання
Куц, Г. А. ?сследования тонкой и полутонкой шерсти [Текст]: Методические рекомендации / Г. А. Куц. – Белгород, 1980. – 72 с.
Сухарльов, В. О. Вівчарство: Навч. посібник [Текст] / В. О. Сухарльов, О. П. Дерев’янко. – Харків: Еспада, 2003. – 256 с.
Тимофійшин, І. І. Перспективи розвитку вівчарства Хмельниччини. [Текст]: Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції / І. І. Тимофійшин // Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи, 2015. – С. 119-121.
Штомпель, М. В. Технологія виробництва продукції вівчарства: Навч. видання [Текст] / М. В. Штомпель, Б. О. Вовченко. – К.: Вища освіта, 2005 – 343 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
