Вплив відходів життєдіяльності тварин на стан технологічного обладнання
Анотація
Технологічне обладнання, що використовується на тваринницьких фермах і комплексах повинно забезпечувати потоковість, безперервність, ритмічність технологічного процесу.
Аналіз причин виходу з ладу технологічного обладнання для переробки відходів життєдіяльності тварин та визначення методів підвищення їх надійності є метою дослідження.
Проведено аналіз умов роботи технологічного обладнання для переробки відходів життєдіяльності тварин. Встановлено, що найбільш вагомою причиною втрати працездатності є абразивне та корозійно-механічне зношування. Причинами зношування деталей і вузлів тваринницького обладнання є: вологість; температурні зміни;присутність в повітрі вуглекислоти, аміаку; механічні дії; запиленість; високе завантаження устаткування і короткі проміжки технологічних перерв. На фізико-механічні та експлуатаційні властивості дотичних поверхонь обладнання впливають залишки кормів, сторонні включення (в основному дрібні камені, грунт, пісок, глина, тирса, підстил, не перетравлені залишки соломи або рослин), сеча, повітря, органічні і неорганічні сполуки.
Надано характеристику методів, які дозволяють підвищити надійність і безвідмовність технологічного обладнання. Запропоновано графік планово-попереджувального ремонту і технічного обслуговування технологічного обладнання з переробки відходів життєдіяльності тварин для збільшення терміну служби.
Посилання
Брюханов, А. Ю. Выбор наилучших доступных технологий переработки навоза КРС [Текст] / А. Ю. Брюханов, ?. А. Субботин // Технологии и технические средства механизированного производства продукции растениеводства и животноводства. Сб. науч. тр. СПб: ГНУ СЗНИМЭСХ Россельхозакадемии, 2014. – Вып. 85. – С. 130-137.
Эрнст, Л. Переработка отходов животноводства и птицеводства [Текст] / Л. Эрнст, Ф. Злочевский, Г. Ерастов // Тваринництво України, 2011. – № 10. – 14-18.
Мануілов, В. В. Перспективні шляхи підвищення довговічності обладнання харчових виробництв [Текст] / В. В.Мануілов, Є. В. Чайка, Ю. Г. Сухенко, В. Ю. Сухенко // КГМТУ: Рибне господарство України, 2012. – № 3. С. 58-62.
Науменко, А. А. Повышение долговечности деталей машин нанесением покрытий водородно-кислородным пламенем [Текст]: дисс. кандидата техн. наук : 05.02.01 / Науменко Артем Александрович. – Харьков, 2004. – 196 с.
Ковалев, Л. ?. Основные направления развития технического обслуживания и ремонта животноводческого оборудования [Текст] / Л. ?. Ковалев, ?. Л. Ковалев // Сельско-хозяйственная техника: обслуживание и ремонт. – М.: Сельхозиздат, 2012. – №8., С.40-49.
Сидоренко, О. Современные биотехнологии переработки отходов животноводства [Текст] / О. Сидоренко, А. Лисенков, А. Шувариков, Е. Черданцев // Науч. практ. журнал: «Птицеводческое хозяйство. Птицефабрика», 2011. – №3. – С.20-25.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).