Результати використання м’ясних генотипів на вівцематках асканійської тонкорунної породи
Abstract
Метою досліджень було вивчити вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на відтворювальну здатність вівцематок та розвиток молодняка в період підсису. На вівцематках асканійської тонкорунної породи були використані барани-плідники тексель (Т), дорпер (Д) та в якості контролю чистопородні (АТ).
Встановлено, що найвища запліднюваність спостерігалася у вівцематок, спарованих з чистопородними баранами АТ (75,4 %). Натомість у тварин, яких схрещували з плідниками тексель і дорпер цей показник склав 54,2 та 74,2 % відповідно. Показник багатоплідності кращий у вівцематок, спарованих з бараном тексель − 125,6 %, а найменша (117,4 %) з дорпером. У чистопородних тварин склав 121,5 %.
Помісі, одержані від спаровування з бараном тексель, до 21-денного віку мали середньодобовий приріст на рівні 304 г, що на 27 та 18 грам вище порівняно з ровесниками від дорпера і асканійськими тонкорунними. Найвищі показники молочності (1,522 кг/добу) були у вівцематок з ягнятами від текселя. У інших маток вона була на 8,9 та 6,1 % менше.
Помісні баранці за живою масою за народження достовірно переважали чистопородних на 16,7 та на 10,2 % (Р > 0,99). У ярок різниця була меншою і склала 14,3 та 4,5 %. У помісних за текселем баранців середня жива маса за відлучення склала 24,6 кг, що на 5,3 кг вище порівняно з чистопородними (Р > 0,999) та на 4,3 кг або 17,4 %, ніж у помісей за дорпером (Р > 0,95). Жива маса чистопородних ярок за відлучення складає 17,8 кг і за цим показником вони достовірно поступалися помісним (21,4 та 23,5 кг).
В цілому відмічено позитивний вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на живу масу ягнят.
References
Ерохин, А. ?. ?нтенсификация производства и повышение качества мяса овец : монография [Текст] / А. ?. Ерохин, Е. А. Карасев, С. А. Ерохин // Под ред. проф. А. ?. Ерохина. – М.: МЭСХ, 2015. – 304 с.
Ерохин, А. ?. Мясная продуктивность цигайских и ставропольских овец и их помесей с баранами породы тексель [Текст] / А. ?. Ерохин, В. П. Лушников, Б. Н. Шарлапаев, Е. А. Чалых // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4 − 2002. − С. 41-43.
Крилова, О. Асканійська тонкорунна порода, таврійський внутріпородний тип [Текст] / О. Крилова, К. Заруба // Тваринництво України. – № 8 – 2012. – С. 42-45.
Куликова, А. Я. Некоторые результаты скрещивания маток ставропольской породы с баранами породы тексель и полл-дорсет [Текст] / А. Я. Куликова, Т. Б. Павлов // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 1. − 2003. − С. 25-26.
Сергеева, Н. В. Дорпер – перспективная мясная порода овец [Текст] / Н. В.Сергеева // Животноводство Юга России. – 2016. – N 7(17). – С.19–21.
Состояние всемирных генетических ресурсов животных в сфере продовольствия и сельского хозяйства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/012/a1250r/a1250r03.pdf
Ульянов, А. Н. Вводное скрещивание овец южной мясной породы с отцовской породой тексель [Текст] / А. Н. Ульянов, А. Я. Куликова // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4. − 2014. − С. 18-20.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
