Формування довічної продуктивності корів залежно від живої маси телиць різного віку
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2021.04.002Ключові слова:
молочне скотарство, надій, відтворювальна здатність, отелення, тривалість продуктивного використанняАнотація
Однією з проблем сучасного молочного скотарства є короткий період продуктивного використання корів. Це спостерігають не лише в Україні, а і в більшості країнах світу з розвиненим молочним скотарством. Наслідком короткого періоду продуктивного використання стає зниження довічного продуктивності корів. Метою цієї роботи було вивчити можливість вплинути на тривалість використання і довічний надій корів шляхом добору телиць за живою масою в період їх вирощування. В дослідженні було проаналізовано довічну продуктивність 1071 корови української чорно-рябої молочної породи, починаючи з їх вирощування і до вибуття зі стада. Тварин, за живою масою у віці 3, 6, 12 і 15 місяців розподілили на п’ять груп з використанням стандартизованого відхилення (σ) від середньої величини. В межах груп визначали кількість отелень, тривалість продуктивного життя, довічний надій і надій за вищу лактацію та середній період між отеленнями. Було встановлено, що надій за вищу лактацію пов’язаний із масою телиць у період початку статевого дозрівання і настання статевої зрілості. Тварини, які в 6 місяців мали живу масу +0,5…1,5 σ і в 12 більше ніж +1,5 σ від середньої в стаді характеризувались найбільшим надоєм. На групу ознак довічної продуктивності (кількість отелень, тривалість продуктивного використання і довічний надій) позитивно вплинула жива маса телиць у віці 3, 6, 12 і 15 місяців, яка перевищувала середню по стаду на 0,5…1,5 σ. Корови віднесені до цих груп переважали інші групи на 0,2…1,4 отелення. За період використання, від цих корів отримали на 11…32 % молока більше, ніж в середньому по стаду. Результати досліджень розширюють розуміння впливу вирощування телиць на формування довічної продуктивності корів та можуть бути використані для добору поголів’я і корекції планів вирощування великої рогатої худоби молочних порід.
Посилання
Masalovych, Y. S., Valchuk, O. A., Liubetsky, V. Y. (2018). Premature dropping out of cows from productive herd. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences. (265). 270-278.
Mazur, N. P., Fedorovych, Y. I., Fedorovych, V. V. (2018). Useful features of dairy cows and their connection with productive longevity. Animal Breeding and Genetics. 56. 50-64. https://doi.org/10.31073/abg.56.07
Milostiviy, R. V., Vysokos, M. P., Kalinichenko, O. O., Vasilenko, T. O., Milostiva, D. F. (2017). Productive longevity of European Holstein cows in conditions of industrial technology. Ukrainian Journal of Ecology. 7(3). 169-179. https://doi.org/10.15421/2017_66
Hdud, I. M., Ward, A., Ruban, S. Y., Abuargob, O. M. (2018). The influence of the genotype on the longevity and the lifelong productivity of Holstein breed. International Journal of Advance Research, Ideas and Innovations in Technology. 4(2). 2764-2768.
Kruglyak, O. V. (2018). Formation of highly productive dairy herds as a factor of increasing the milk production efficiency. Jekonomika APK. (3). 24-31.
Schuster, J. C., Barkema, H. W., De Vries, A., Kelton, D. F., Orsel, K. (2020). Invited review: Academic and applied approach to evaluating longevity in dairy cows. Journal of dairy science. 103(12). 11008-11024. https://doi.org/10.3168/jds.2020-19043
Levina, G. N., Zelepukina, M. V., Maksimchuk, M. G. (2019). Effects of age and liveweight of heifers at puberty and first conception on cow productivity and safety. Rossiiskaia selskokhoziaistvennaia nauka, 1(1), 46-49. https://doi.org/10.31857/S2500-26272019146-49
Polupan, Y. P., Siriak, V. A. (2019). Influence of the intensity of formation on live weight of heifers and milk productivity of cows. Animal Breeding and Genetics. 57. 111-125. https://doi.org/10.31073/abg.57.14
Fedorovych, V. V. (2017). Dairy productivity of Simmental breed cows depending on their live weight during growing period. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences. 19(79). 93-99. https://doi.org/10.15421/nvlvet7919
Van Amburgh, M. E., Soberon, F., Meyer, M. J., & Molano, R. A. (2019). Symposium review: Integration of postweaning nutrient requirements and supply with composition of growth and mammary development in modern dairy heifers. Journal of dairy science. 102(4). 3692-3705. https://doi.org/10.3168/jds.2018-15270
Martín, N. P., Hickson, R. E., de Clifford, R. P., Tulley, W., Lopez-Villalobos, N., & Back, P. J. (2020). Production benefits from meeting liveweight targets in dairy heifers. New Zealand Journal of Agricultural Research. 63(2). 220-232. https://doi.org/10.1080/00288233.2018.1548491
Klimkovetskyi, А. А., Nosevych, D. K., Chumachenko, I. P. The growth retardation effect in early heifers ontogenesis on dairy cows productivity. Animal Science and Food Technology. 11(2). 28-37. https://doi.org/10.31548/animal2020.02.028
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
