Результати використання м’ясних генотипів на вівцематках асканійської тонкорунної породи
Анотація
Метою досліджень було вивчити вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на відтворювальну здатність вівцематок та розвиток молодняка в період підсису. На вівцематках асканійської тонкорунної породи були використані барани-плідники тексель (Т), дорпер (Д) та в якості контролю чистопородні (АТ).
Встановлено, що найвища запліднюваність спостерігалася у вівцематок, спарованих з чистопородними баранами АТ (75,4 %). Натомість у тварин, яких схрещували з плідниками тексель і дорпер цей показник склав 54,2 та 74,2 % відповідно. Показник багатоплідності кращий у вівцематок, спарованих з бараном тексель − 125,6 %, а найменша (117,4 %) з дорпером. У чистопородних тварин склав 121,5 %.
Помісі, одержані від спаровування з бараном тексель, до 21-денного віку мали середньодобовий приріст на рівні 304 г, що на 27 та 18 грам вище порівняно з ровесниками від дорпера і асканійськими тонкорунними. Найвищі показники молочності (1,522 кг/добу) були у вівцематок з ягнятами від текселя. У інших маток вона була на 8,9 та 6,1 % менше.
Помісні баранці за живою масою за народження достовірно переважали чистопородних на 16,7 та на 10,2 % (Р > 0,99). У ярок різниця була меншою і склала 14,3 та 4,5 %. У помісних за текселем баранців середня жива маса за відлучення склала 24,6 кг, що на 5,3 кг вище порівняно з чистопородними (Р > 0,999) та на 4,3 кг або 17,4 %, ніж у помісей за дорпером (Р > 0,95). Жива маса чистопородних ярок за відлучення складає 17,8 кг і за цим показником вони достовірно поступалися помісним (21,4 та 23,5 кг).
В цілому відмічено позитивний вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на живу масу ягнят.
Посилання
Ерохин, А. ?. ?нтенсификация производства и повышение качества мяса овец : монография [Текст] / А. ?. Ерохин, Е. А. Карасев, С. А. Ерохин // Под ред. проф. А. ?. Ерохина. – М.: МЭСХ, 2015. – 304 с.
Ерохин, А. ?. Мясная продуктивность цигайских и ставропольских овец и их помесей с баранами породы тексель [Текст] / А. ?. Ерохин, В. П. Лушников, Б. Н. Шарлапаев, Е. А. Чалых // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4 − 2002. − С. 41-43.
Крилова, О. Асканійська тонкорунна порода, таврійський внутріпородний тип [Текст] / О. Крилова, К. Заруба // Тваринництво України. – № 8 – 2012. – С. 42-45.
Куликова, А. Я. Некоторые результаты скрещивания маток ставропольской породы с баранами породы тексель и полл-дорсет [Текст] / А. Я. Куликова, Т. Б. Павлов // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 1. − 2003. − С. 25-26.
Сергеева, Н. В. Дорпер – перспективная мясная порода овец [Текст] / Н. В.Сергеева // Животноводство Юга России. – 2016. – N 7(17). – С.19–21.
Состояние всемирных генетических ресурсов животных в сфере продовольствия и сельского хозяйства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/012/a1250r/a1250r03.pdf
Ульянов, А. Н. Вводное скрещивание овец южной мясной породы с отцовской породой тексель [Текст] / А. Н. Ульянов, А. Я. Куликова // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4. − 2014. − С. 18-20.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
