Вплив живої маси під час вирощування на тривалість продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності за голштинською породою
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2020.02.016Ключові слова:
велика рогата худоба, українська чорно-ряба молочна порода, жива маса, кровність, тривалість продуктивного використанняАнотація
Тривалість продуктивного використання є досить складною інтегральною ознакою і визначається як генетичними, так і паратиповими факторами. я ознака має забезпечити максимальну молочну продуктивність тварин, економічну ефективність молочних ферм і в цілому обмежити вартість вирощування і утримання корів. Дослідження проводили у виробничих умовах дослідних господарств державних підприємств «Кутузівка», Харківського району, Харківської області на телицях української чорно-рябої молочної породи (4038 гол.). Вивчали тривалість продуктивного використання корів, розділених на градації за умовною кровністю за голштинською породою, залежно від живої маси у контрольні вікові періоди вирощування (за народження, у 6, 12 та 18 місяців). Максимальне значення тривалості продуктивного використання зафіксоване у групі корів із часткою умовної кровності за голштинською породою до 30 % включно (середня тривалість продуктивного використання - 2,77 лактації). Найвищий показник тривалості продуктивного використання досліджених тварин становив 4,09 лактації. Серед корів із часткою умовної кровності за голштинською породою до 30 % найдовше продукували ті, що народилися із живою масою більше 40 кг (4,09 лактацій), у 6-місячному віці важили 100-149 кг, у 12-місячному – 200-249 кг, у 18-місячному – 350-399 кг. Серед тварин з часткою умовної кровності 31-60 % найдовше продукували ті, що мали живу масу у віці 6 місяців 155-190 кг (3,17 лактацій), у 12 – 250-299 кг (2,98 лактацій), у 18 – 350-399 кг (3,06 лактацій). У найчисельнішої градації із часткою умовної кровності за голштинською породою 61-90 % найбільш тривалим продуктивним використанням вирізнялися тварини, народжені із живою масою 30-39 кг (2,12 лактації), у 6-місячному віці важили більше 200 кг (3,29 лактації), у 12-місячному – 300-349 кг (3,40 лактації), у 18-місячному – 400-449 кг (2,82 лактації). Середні показники тривалості продуктивного використання корів цієї градації досить низькі – в межах 2,82-3,29 лактацій. Найвищий ступінь впливу на тривалість продуктивного використання у цій градації тварин зафіксовано по фактору живої маси у 6-місячному віці (η2=10,8). Порівняльною оцінкою градації корів з часткою умовної кровності за голштинською породою 91 % і більше встановлено, що найбільш тривалим продуктивним використанням характеризувалися корови, що мали живу масу за народження 30-39 кг (1,93 лактації), у 6 місяців - 155-199 кг (2,73 лактації), у 12 – 250-299 кг (2,87 лактації) і у 18 – 350-399 кг (2,62 лактації). Ступінь впливу живої маси у цьому віці на тривалість продуктивного використання корів незначна, окрім живої маси у 6-місячному віці (η2=11,8).
Посилання
Barashkin, M. I. (2015), Puti povysheniya produktivnogo dolgoletiya korov: besprivyaznoe soderzhanie [Ways to increase the productive longevity of cows: free maintenance]. Agrarnyj vestnik Urala. 1(131). 33-37.
Bodak, N. L., Polupan, Y. (2001). P. Adaptacіjnі ta genetichnі aspekti efektivnostі dovіchnogo vikoristannya chorno-ryaboї molochnoї porodi [Adaptive and genetic aspects of the effectiveness of lifetime use of black-and-white dairy breeds]. Rozvedennya і genetika tvarin. 34. 160-161.
Visokos, M. P., Mіlostіvij, R. V., Tіpіna, N. P. (2014). Porіvnyal'na ocіnka vplivu tekhnologії і sistem utrimannya na dovgolіttya produktivnogo vikoristannya korіv golshtins'koї porodi zarubіzhnoї selekcії [Comparative assessment of the impact of technologies and maintenance systems on the longevity of productive use of Holstein cows of foreign selection]. Naukovo-tekhnіchnij byuleten' NDC bіobezpeki ta ekologіchnogo kontrolyu resursіv APK. 2(1). 143-147.
Sharafutdinov, G. S., SHajdullin, R. R. (2010). Produktivnoe dolgoletie korov raznyh genotipov [Productive longevity of cows of different genotypes]. Uchenye zapiski Kazanskoj gosudarstvennoj akademii veterinarnoj mediciny im. N.E. Baumana. 202. 226-230.
Kazanceva, E. S. (2015). Pokazateli produktivnogo dolgoletiya korov cherno-pestroj porody v zavisimosti ot linejnoj prinadlezhnosti [Indicators of productive longevity of black-and-white cows depending on the linear affiliation]. Agrarnyj vestnik Urala. 6(136). 51-53.
Milostivyj, R. V., Vysokos, N. P., Kalinichenko, A. A., Vasilenko, T. A., Milostivaya D. F. (2017). Produktivnoe dolgoletie korov golshtinskoj porody evropejskoj selekcii v usloviyah promyshlennoj tekhnologii [Productive longevity of Holstein cows of European selection in the conditions of industrial technology]. Ukrainian Journal of Ecology. 7(3). 169-179. https://doi.org/10.15421/2017_66
Peshuk, L. (2002). Podovzhiti strok produktivnogo dovgolіttya molochnih korіv [Extend the productive longevity of dairy cows]. Propozicіya. 10. 72-73.
Revina, G. B., Astashenkova L. I. (2018). Povyshenie produktivnogo dolgoletiya korov golshtinskoj porody [Increasing the productive longevity of Holstein cows]. Mezhdunarodnyj nauchno-issledovatel'skij zhurnal. 8(74). 84-87.
Aliloo, H., Pryce, J.E., González-Recio, O., Cocks, B. G., Goddard, M. E., & Hayes, B.J. Including no additive genetic effects in mating programs to maximize dairy farm profitability. Journal of Dairy Science. 2017. 100. 1203-1222. https://doi.org/10.3168/jds.2016-11261
Jankowska, M., Sawa, A., Kujawska, J. (2014). Effect of certain factors on the longevity and culling of cows. Acta Scientiarum Polonorum Zootechnica. 13(2). 19-30.
Oler, A., Sawa, A., Urbańska, P., Wojtkowiak, M. (2012). Analysis of longevity and reasons for culling high-yielding cows. Acta Sci. Pol., Zootechnica. 11(3). 57-64.
Smirnova, Yu. M., Platonov, A. V. (2019). Genotype Influence on Longevity and Productive Life of Cows. Agricultural and Livestock Technology. 2(3). https://doi.org/10.15838/alt.2019.2.3.1
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).