До питання інтенсивності секреції молока молочною залозою корови

Анотація

Секреція молока у проміжках між видоюванням має свої закономірності, а тому стосовно інтенсивності секреторного процесу у дослідників існують різні думки. Нині не відомо, а яка ж інтенсивність секреції молока буде за умов “добровільного” спорожнення молочної залози, викликаного фізіологічними мотивами організму тварини. Досі це питання науково не з’ясовано. Метою наших досліджень і було вивчити зміни інтенсивності секреції молока упродовж лактації за умови “добровільного”, фізіологічно мотивованого спорожнення молочної залози та його частоту. Дослідження змін інтенсивності секреції молока упродовж лактації за умови “добровільного” спорожнення молочної залози у корів голштинської породи різного віку та рівня молочної продуктивності оцінювали, використовуючи систему автоматичного управління доїнням, на основі електронних лічильників потокової дії “Fullflow”, яка змонтована і функціонує у доїльній установці VMS – 2012. Аналізуючи характер секреторної діяльності молочної залози корови-первістки упродовж лактації ми установили, що й за умови “добровільного” її спорожнення інтенсивність секреторного процесу знижується. Середнє значення інтенсивності секреції молока за годину доби, упродовж перших п’яти місяців було досить близьким (1192,1 ± 33,51…1105,6 ± 24,63) і лише розпочинаючи з шостого, воно зменшується спочатку на 17,3 % у порівнянні з першим місяцем лактації, а за дев’ятий місяць лактації – аж на 31,0 %. Поряд із цим спостерігалися суттєві коливання інтенсивності секреції молока за окремі доїння упродовж кожного місяця лактації. Так, різниця між мінімальним і максимальним значеннями інтенсивності секреції молока молочною залозою найбільшою була у перший місяць лактації і склала – 4,65 раза, а найменшою – за шостий – 2,22 раза. Це свідчить, що на інтенсивність секреції молока й за умови “добровільного” спорожнення молочної залози суттєвий уплив мають як фактори внутрішнього, так і зовнішнього середовища і, перш за все, умови годівлі, утримання та експлуатації. Усе це не дозволяло тварині реалізувати функціональні можливості секреторного епітелію молочної залози до максимально можливого секреторного процесу за кожну добу лактації. Так, за відносно оптимальних параметрів вказаних умов середньодобовий надій у перший місяць лактації мав би складати понад 65,0 кг молока за фактичного – 25,7 кг, або у 2,56 раза більше. Подібну картину спостерігаємо упродовж усіх місяців лактації, де ця різниця коливалася від 1,67 до 1,93 раза. Не менш важливим, на наш погляд, є й питання стосовно часу спорожнення молочної залози упродовж доби. Ми встановили, що упродовж лактації спорожнення молочної залози відбувається у всі без винятку години доби, хоча й з різною частотою. Так, понад 5,0 % спорожнень молочної залози відбувалося: від 0 до 1-ї години, від 7-ї до 8-ї, від 10-ї до 12-ї, від 17-ї до 18-ї та від 21-ї до 22-ї години доби. Найрідше (1,74 %) спорожнення молочної залози відбувалося з 9-ї до 10-ї години доби. Також менш як 3,0 % спорожнень спостерігали з 4-ї до 5-ї та з 19-ї до 20-ї годин доби. У середньому ж за добу, спорожнення молочної залози у корови-первістки відбувалося 3,5 раза, а залежно від місяця лактації коливалося від 4,2 до 2,7 раза. Отже, оцінювання інтенсивності секреторного процесу у молочній залозі може бути критерієм установлення генетичних можливостей до продуктивності кожної тварини, а час видоювання упродовж доби практично не має ніякого впливу на перебіг секреторного процесу у молочній залозі корови.